Перейти до основного вмісту

Позначка: архітектура Києва

Флігелі садиби купця Носача 1898–1899 років на вулиці Кирилівській, 13, Подільський район, Київ

Апеляційний суд відхилив заборону будівництва на садибі Носача на Подолі

Опублікував(ла) Євгеній Дубчак , . Опубліковано в Суспільство.

Київський апеляційний суд у березні 2026 року відхилив апеляцію Київської міської прокуратури щодо заборони будівельних робіт поряд із флігелями садиби купця Носача 1898–1899 років на вулиці Кирилівській, 13є та 13г. Суддя Тетяна Кагановська не знайшла підстав для заборони — за її висновком, роботи будівельної техніки не становлять загрози ні для самих флігелів, ні для пам’ятки археології «Культурний шар Подолу XII–XVIII ст.», повідомляє громадський активіст Дмитро Перов.

Читати далі

Прибутковий будинок кінця XIX ст. на Андріївському узвозі, 24 у Києві — пам'ятка архітектури в стилі ренесансного бароко

Будинок-пам’ятка на Андріївському узвозі, 24 чекає реставрації з 2015 року

Опублікував(ла) Євгеній Дубчак , . Опубліковано в Культура.

На Андріївському узвозі, 24 у Києві стоїть прибутковий будинок кінця XIX століття — пам’ятка архітектури в стилі ренесансного бароко з унікальним архітектурним рішенням. Попри зобов’язання нового власника провести реставрацію ще у 2015–2016 роках, роботи так і не розпочалися: будівлю перепродали, а відновлення досі не ведеться, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Читати далі

Оригінальний будинок на вулиці Саксаганського, 83 у Києві — неоготична споруда 1882 року до знесення у 2010-му

Саксаганського, 83: київську пам’ятку 1882 року знесли і замінили макетом

Опублікував(ла) Євгеній Дубчак , . Опубліковано в Історія Києва.

На вулиці Саксаганського, 83 у Києві стоїть будівля, яка лише зовні нагадує знищену пам’ятку архітектури кінця XIX століття. Оригінальну споруду 1882 року розібрали під приводом ремонту у 2010 році — на її місці виріс «макет», що імітує втрачений будинок, про що нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Маєток графині Уварової на вулиці Липській, 16 у Києві, збудований у 1911–1912 роках

Маєток Уварової на Липській, 16: донька Терещенка, яка стала акушеркою

Опублікував(ла) Євгеній Дубчак , . Опубліковано в Культура.

На вулиці Липській, 16 стоїть особняк 1911–1912 років, збудований для Наталії Терещенко — доньки цукропромисловця, яка після заміжжя стала графинею Уваровою. Попри аристократичне становище, вона здобула освіту акушерки і відкрила безкоштовний пологовий притулок. До 8 березня Департамент охорони культурної спадщини КМДА розповів її історію.

Читати далі

Будинок Голуба в Києві — повний фасад з огорожею та воротами, архівне чорно-біле фото

Будинок Голуба: як знищили архітектурну пам’ятку в центрі Києва

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

У лютому 1980 року в центрі Києва знесли один із найкрасивіших прибуткових будинків — чотириповерхову споруду І. Голуба в стилі неоренесанс. Про це нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки» у Facebook.

Читати далі

Історична чорно-біла фотографія чотириповерхового будинку на розі Хрещатика і Фундуклеївської у Києві з вивісками крамниць, трамваєм та перехожими

Втрачений Київ: будинок на розі Хрещатика, де тепер стоїть ЦУМ

Опублікував(ла) Євгеній Дубчак , . Опубліковано в Культура.

На північному розі перетину вулиць Хрещатик і Фундуклеївської (нині Богдана Хмельницького) з 1860-х років стояв чотириповерховий будинок у стилі пізнього класицизму — одна з найпомітніших споруд тогочасної малоповерхової забудови головної вулиці Києва. У 1918 році він згорів внаслідок більшовицького обстрілу, а згодом на його місці звели ЦУМ, нагадує дослідник київської архітектури.

Читати далі

Триповерхова будівля початку ХХ століття з червоної цегли у центрі Києва взимку, з прапором України біля входу

Чому будинок КМДА на Житомирській має два обличчя

Опублікував(ла) Євгеній Дубчак , . Опубліковано в Культура.

Триповерховий цегляний будинок за адресою Велика Житомирська, 15-а — зразок прибуткової кам’яниці межі XIX–XX століть, яка зазнала суттєвих змін у повоєнний період. Первісно двоповерхова споруда в стилі еклектики отримала третій поверх, імовірно, після Другої світової війни, коли Київ масово надбудовував вцілілі будинки через гострий дефіцит житла. Нині в будівлі розташований Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу КМДА, повідомляє ДІАЗ Стародавній Київ.

Читати далі

Архітектурне креслення проекту відбудови Київської консерваторії 1953 року з колонадою, арковими прорізами та декоративними садами перед будівлею

Як виглядав проект відбудови Київської консерваторії 1953 року

Опублікував(ла) Євгеній Дубчак , . Опубліковано в Історія Києва.

У мережі оприлюднили архітектурний проект відбудови Київської консерваторії на вулиці Архітектора Городецького, 1-3/11, створений архітекторами Львом Катком та Міріамою Ліберберг у 1953 році, повідомляє сторінка у Facebook. Проект було реалізовано — і сьогодні ця будівля є домом Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, однієї з найважливіших культурних інституцій країни.

Читати далі

Будинок із добудованими балконами, над якими саморобно зведено дерев’яний поверх

«КиївХалабудБуд»: у столиці знайшли самобуд-шедевр, що підкорив соцмережі

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Суспільство.

Фахівці з архітектури виявили найхимерніший самобуд столиці — 4-поверхову будівлю на Оболоні, яку назвали «однією з найбільш виразних вернакулярних споруд» (від лат. vernāculus — рідний, місцевий). Споруда зведена без проєкту та дозвільних документів, а її численні балкони, добудови й надбудови створюють строкатий і впізнаваний вигляд.

Читати далі