Перейти до основного вмісту

Позначка: архітектура Києва

Колаж: інтер'єр ресторану Al Forno, фасад будинку на Ярославовому Валу 27, пошкодження пам'ятки та ветеран Артем Грот

Ресторан в аварійній пам’ятці: що відбувається з «Будинком із хлібною лавкою» на Ярославовому Валу

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Культура.

У березні 2026 року в аварійній 166-річній пам’ятці архітектури на Ярославовому Валу, 27 відкрили ресторан Al Forno — проєкт команди ветеранів під керівництвом Артема Грота. Будівлю взяли у суборенду, попри те що вона роками перебуває в аварійному стані, а навколо неї тривають судові спори двох компаній, які одночасно претендують на право власності. Детальне розслідування опублікував Віледж.

Читати далі

Народний архітектор Вадим Жежерін та гості на кінопоказі документального фільму «Архітектурні надмірності» 5 травня 2026 року в Будинку архітектора у Києві

У Києві показали фільм про «надмірності» радянської архітектури

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Культура.

5 травня в Києві відбувся кінопоказ документального фільму «Архітектурні надмірності» — за участі головних героїв стрічки: видавця й дослідника архітектури Бориса Єрофалова та народного архітектора Вадима Жежеріна. Захід організувала Національна спілка архітекторів України, а після перегляду відбулася дискусія про долю київської архітектурної спадщини, повідомляє Ukrainian Design Week.

Читати далі

Митці та гості на відкритті виставки «Місто як матерія» у Будинку архітектора в Києві 4 травня 2026 року

У Будинку архітектора відкрилась виставка «Місто як матерія»

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Культура.

4 травня у київському Будинку архітектора у межах Ukrainian Design Week відбулося відкриття виставки «Місто як матерія» — спільного проєкту п’яти українських митців, присвяченого темі міста як простору пам’яті, втрат і трансформацій. Вечір розпочався з виступу квінтету оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії. Виставка триватиме до 10 травня, повідомляє Ukrainian Design Week.

Читати далі

Візуалізація нереалізованого проєкту хмарочоса «Київська Писанка» — 44-поверхова будівля у формі яйця з інтерактивним LED-фасадом на березі Дніпра перед Рибальським островом

«Київська Писанка»: яким міг бути 44-поверховий хмарочос на Рибальському

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Культура.

У 2013 році архітектори групи «АРХІМАТИКА» — Олександр Попов, Дмитро Васильєв та Антон Хільк у співпраці з художником Кирилом Проценком — запропонували Києву новий архітектурний символ: 44-поверховий хмарочос «Писанка» на Рибальському півострові біля Дніпра, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ». Проєкт так і не був реалізований.

Читати далі

Чотириповерховий житловий флігель з заскленими балконами на вулиці Спаській, 8-Б у Києві — частина історичної садиби купця Тев’є Апштейна

Флігель Краусса 1900 року на Спаській, 8-Б: садиба купця Апштейна

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

Будинок за адресою вулиця Спаська, 8-Б у Києві — житловий флігель, зведений у 1900–1901 роках за проектом архітектора Андрія-Фердінанда Краусса. Це частина історичної садиби, що належала відомому купцю 1-ї гільдії Тев’є Апштейну. Чотириповерхова споруда виконана у стилі історизму з елементами неоренесансу, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Читати далі

Архівне сепія-фото триповерхового прибуткового будинку Шіле на вулиці Золотоворітській, 11 у Києві з ризалітами, балконами та фасадом у класичному стилі

Як зник будинок Шіле 1880 року на Золотоворітській, 11 у Києві

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

Один із найбільших історичних будинків на вулиці Золотоворітській — прибутковий будинок №11, зведений 1880 року за проектом архітектора О. Шіле, — був майже повністю демонтований під час реконструкції комплексу готелю «Прага». Від пам’ятки збереглася лише частина фасадної стіни. Про долю будинку нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Будинок Іщенка на вулиці Петра Сагайдачного, 27-б на Подолі — колишній заїзд XVIII ст., що пережив Велику пожежу 1811 року. Перед будівлею — скульптурна група «Запорожці» Леоніда Орленка

Заїзд XVIII ст. на Подолі: будинок Іщенка пережив пожежу 1811 року

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

Будинок на вулиці Петра Сагайдачного, 27-б на Подолі — один з небагатьох у районі, що вижив після Великої пожежі 1811 року. Первісно тут був заїзд, зведений наприкінці XVIII ст. Споруда відома як «будинок Іщенка» — за іменем київського срібляра, якому вона належала, нагадує ДІАЗ «Стародавній Київ».

Читати далі

Чорно-біле фото Галицької площі в Києві 1960-х років — будівля Національного цирку на задньому плані, вулиця з автомобілями та трамваями

Найбільший цирк СРСР і унікальний купол: що приховує будівля на Галицькій площі

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Культура.

Будівля Національного цирку України на Галицькій площі, 2 у Києві є пам’яткою архітектури місцевого значення. Збудована у 1958–1960 роках за проєктом архітектора Валентина Жукова, вона стала найбільшою цирковою спорудою в СРСР на момент відкриття — із загальною площею 14 655 кв. м і залом на 2000 глядачів, повідомляє circus.kyiv.ua. Офіційне відкриття відбулося 5 листопада 1960 року.

Читати далі

Архівне аерофото фортечної Інтендатської вежі та телеграфних сараїв на вулиці Рибальській у Києві — один із перших телеграфних парків Російської імперії, збудований у 1875 році

Телеграфні сараї на Рибальській: перший парк 1875 року, знищений у 2006-му

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

У 1875 році на Рибальській вулиці в Києві збудували один із перших у Російській імперії телеграфних парків — комплекс із двох масивних цегляних сараїв для зберігання майна військового телеграфу. Унікальні будівлі у «цегляному дусі» зникли: перший згорів на початку 1990-х, другий знесли у грудні 2006 року, повідомляє «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі