Революційна ялинка на Майдані взимку 2014 року стала одним із найвпізнаванніших символів Революції Гідності — і перетворила її на живу художню інсталяцію. Ініціатором прикрашання «йолки» малюнками на тканині виступив художник-реставратор та іконописець Лев Скоп, який намалював першу роботу — образ Великої Богородиці. Нині цей малюнок зберігається у фондовій збірці Музею Майдану, повідомляє «Національний музей Революції Гідності • Maidan Museum (Facebook)».

Будинок лікаря Йосипа Юркевича на вулиці Паньківській, 8, зведений у 1909–1910 роках, — зразок українського модерну з асиметричною композицією та переосмисленням народної архітектурної теми. У його проєктуванні брали участь Сергій Тимошенко та Микола Шехонін. У 1973 році радянський ремонт знищив високий дах і фронтон правобічного ризаліту, а в 2000-х «євроремонт» додав мансарду, новий фронтон і майоліку на козацьку тематику — будинок не зник, але отримав далекі від оригіналу зміни. повідомляє «Реновація UA (Facebook)»

Прибутковий будинок купця Семена Горенка за адресою Велика Житомирська, 24-Б — майже точна копія сусіднього будинку № 24, зведеного на червоній лінії вулиці. Корпус «Б» побудований у 1906–1907 роках і схований у глибині подвір’я, проте розмірами та оздобленням нічим не поступається «головному». Обидві споруди стоять досі — і це рідкісний приклад збереженої київської садиби рубежу XIX–XX століть у майже незміненому вигляді. повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ»

Києво-Печерська лавра — об’єкт всесвітньої культурної спадщини під захистом ЮНЕСКО — зазнала цілеспрямованого російського удару 15 червня: постраждали Успенський собор, вежа Кушника та ще 17 об’єктів на території заповідника. Про масштаб руйнувань, їхній символічний вимір і майбутнє пам’ятки розповів директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко. повідомляє «Kashtan NEWS – всі новини Києва»

Чотириповерховий будинок на вулиці Архітектора Городецького, 13, збудований у 1895–1897 роках, свого часу був резиденцією меблевої фірми Йосифа Кімаєра — одного з найуспішніших продавців австрійських меблів у Києві. Сьогодні тут розташована головна будівля Міністерства юстиції України та один із входів на станцію метро «Хрещатик». У вересні 1941 року будинок згорів, а відбудувати вдалося лише головний фасад, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Ризниця Успенського собору Києво-Печерської лаври — одна з найцінніших скарбниць монастиря — зазнала нищівних втрат у XX столітті: вилучення цінностей у 1920-х роках і знищення самого собору в 1941 році розпорошили колекцію між музеями України та зарубіжжя. Тепер частину уцілілих пам’яток об’єднала виставка «Ризниця Успенського собору», відкрита 15 серпня 2026 року з нагоди 975-річчя Лаври. Відвідати її можна з 24 серпня, повідомляє «Національний заповідник Києво-Печерська лавра (Facebook)».

Булава гетьмана Івана Мазепи та латиномовна Конституція Пилипа Орлика 1710 року вперше потрапили до України зі Швеції та були представлені публіці у Софійському соборі в Києві 16 серпня 2021 року — до 30-річчя Незалежності. Напередодні 35-ї річниці Незалежності Президент Володимир Зеленський підписав указ про встановлення пам’ятника гетьману Мазепі в Києві, що знову привернуло увагу до цієї сторінки історії, повідомляє «Національний заповідник «Софія Київська»» (Facebook).

Дві пари срібних Царських врат XVIII століття з церкви Різдва Пресвятої Богородиці та Хрестовоздвиженської церкви Києво-Печерської лаври зберігаються в лондонському Музеї Вікторії та Альберта. Протягом десятиліть дослідники встановлювали їхнє походження за архівними документами й фотографіями, а в січні 2025 року мистецтвознавча експертиза остаточно підтвердила автентичність пам’яток і їхній зв’язок із лаврою. Вироби досі залишаються за кордоном. повідомляє «Національний заповідник Києво-Печерська лавра (Facebook)»