Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології» разом із каналом «Україна Інкогніта» випустили відео про підземну та сакральну історію Подільського р-ну Києва. Фільм розповідає, як під бруківками цього кварталу зберігається багатовіковий культурний шар — від берестяних грамот X–XII століть до залишків зруйнованих радянським режимом церков, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Хоральна синагога на Подолі — найяскравіша єврейська пам’ятка цієї частини Києва. Зведена у 1894–1895 роках за проєктом архітектора Миколи Гарденіна у мавританському стилі на ділянці, яку надав меценат Габрієль-Яків Геселевич Розенберг, вона пережила закриття, перетворення на стайню за нацистської окупації та десятиліття як єдина діюча синагога міста. У 2002 році розпочалася масштабна реставрація напівзруйнованої будівлі. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

Церква Спаса на Берестові — одна з найдавніших збережених споруд Києва, що поєднує в собі одразу кілька епох: давнє мурування, фрески XII століття, живопис XVII століття та стародавні графіті. За часів митрополита Петра Могили храм перебудували й доповнили новими розписами. Сьогодні церква є музейною пам’яткою та об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, відкритою для відвідувачів не цілий рік, повідомляє Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».

Зображення двоголового орла на Софійській дзвіниці та Царських вратах Софійського собору в Києві стало предметом гострих суспільних дискусій. 9 вересня в Національному заповіднику «Софія Київська» відбувся круглий стіл, де науковці, богослови, священники та представники громадськості обговорювали справжнє походження символу і його долю на об’єкті всесвітньої спадщини. повідомляє «Національний заповідник «Софія Київська» (Facebook)»

Будинок №10 на Хрещатику — одна з небагатьох споруд головної вулиці міста, що зберегла багатий скульптурний декор. Зведений у стилі неоампір за проєктом архітектора Павла Андрєєва, він ховає на своєму фасаді десятки деталей, які більшість перехожих просто не помічає. Балкончики з цементними балясинами, що прикрашали будівлю первісно, до наших днів не збереглися, проте решта оздоблення лишається на місці, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

У Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» триває навчання співробітників роботі з мобільною станцією цифровізації Ark III — обладнанням для створення 3D-моделей музейних предметів і пам’яток. Після підготовки фахівці використовуватимуть станцію для оцифрування колекцій у різних регіонах України, повідомляє «Національний заповідник Києво-Печерська лавра (Facebook)».

На Царських вратах головного іконостасу Софії Київської середини XVIII ст. — символ, який досі викликає суперечки: двоголовий орел. Іконостас створювався за митрополитів Рафаїла (Заборовського) та Тимофія (Щербацького), і саме вони вклали в цей образ певний сенс. Що він означав тоді — і що означає тепер — спробує з’ясувати Національний заповідник «Софія Київська» на спеціальному круглому столі, повідомляє Національний заповідник «Софія Київська».

Будинок на розі Костянтинівської, 23/15 та Ярославської споруджено 1897 року на замовлення підприємця Г. Зівали за проєктом архітектора Костянтина Шимана; у будівництві також брав участь архітектор Стефан Рикачов. На початку 1990-х років капітальний ремонт знищив первісні інтер’єри та перекриття, а наріжну вежу відновили в спрощеному вигляді — і будинок стоїть досі, хоча й значно змінений. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».