За півроку після запуску ChatGPT кількість нових запитань на найбільшому у світі сайті для програмістів впала на чверть — люди просто перестали публічно ділитися тим, що знають. Про це йдеться у новій науковій роботі про «трагедію спільного знання» та у дослідженні, яке моделює звичку до штучного інтелекту як вірус. Разом вони відповідають на несподіване запитання: чи справді точніший ШІ може зробити людство дурнішим?

Уявіть: політик натискає одну кнопку — і двадцять мільйонів виборців одразу отримують двадцять мільйонів різних агітаційних повідомлень. Кожне написане саме під конкретну людину. Це не фантастика, а прогноз стратегів обох найбільших партій США, які зібралися в Гарвардській школі Кеннеді (Harvard Kennedy School). Про це повідомляє Harvard Gazette. На їхню думку, вибори 2028 року стануть першими по-справжньому «ШІ-виборами».

Дослідник, який навчав найпотужніші моделі штучного інтелекту, звільнився зі своєї посади. Причина проста й моторошна: він вважає, що ШІ здатен убити все людство ще до кінця цього десятиліття. Але найдивовижніше не це. З ним публічно погодились керівники Anthropic, OpenAI та xAI — тих самих компаній, які цей ШІ й будують. Про це пише часопис TIME.

Уявіть автомобіль, у якого гальма стираються швидше, ніж встигають оновлюватися. Він розганяється дедалі сильніше, а зупинити його стає дедалі важче. Приблизно так, вважає дослідник Джонні Чан (Johnny Chan) з Оклендського університету (University of Auckland, Нова Зеландія), влаштована індустрія «мікродрам» — серіалів, у яких кожна серія триває приблизно хвилину і які, за оцінками галузевих джерел, уже заробляють більше, ніж усі кінотеатри Китаю разом узяті. Чому в цій системі майже не лишилося природного гальма? І хто саме його зламав?

Уявіть, що ви двадцять років сміялися з фільмів про повстання машин. А потім одного ранку відкрили новини й зрозуміли: вони збулися. Саме це сталося з відомим американським математиком Скоттом Ааронсоном (Scott Aaronson). У своєму блозі Shtetl-Optimized він пише: штучний інтелект, схоже, розв’язав одну із семи «задач тисячоліття». А математики більше не головні у власній справі. Ми переказуємо його текст без спотворень, бо цікавим там є буквально кожен абзац.

Goldman Sachs обіцяє світовій економіці 7 трильйонів доларів від штучного інтелекту. McKinsey підняла ставку до 25,6 трильйона. Економіст Массачусетського технологічного інституту (MIT) Дарон Аджемоглу (Daron Acemoglu) — лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року — вирішив не вірити на слово, а порахувати ефект ШІ формулами, а не інтуїцією. У робочій статті Національного бюро економічних досліджень США (NBER) він отримав цифру, яка виглядає майже образливо скромною порівняно з прогнозами консалтингових гігантів.

Майже кожен другий працівник в Ірландії щодня відкриває чат зі штучним інтелектом — раніше, ніж поштову скриньку. Здавалося б, ось вона, доба, коли роботи забирають роботу. Але наймасштабніше на сьогодні дослідження цієї теми каже геть інше: ШІ з’їдає не посади, а окремі завдання всередині них. Це з’ясував професор Таха Яссері (Taha Yasseri) та його команда з Trinity College Dublin. Він очолює першу в Ірландії кафедру технологій і суспільства, засновану коштом компанії Workday, повідомляє Phys.org.

Уявіть: програмісти заборонили штучному інтелекту навіть натякати, що він щось «відчуває». Несподіванка чекала не там, де її шукали. Модель і справді перестала говорити про власну свідомість. Але заразом вона перестала вірити у привидів, карму й вампірів. А головне — гірше визнавала, що в тварин теж є свій розум і почуття. Про це у новому дослідженні розповіли науковці Google Джефф Кілінг (Geoff Keeling) та Вінні Стріт (Winnie Street), повідомляє Live Science.