Науковці Національного заповідника «Софія Київська» довели, що один із фрескових образів собору — це той самий чудотворний образ Миколи Мокрого, від якого, за давньою легендою, у XII столітті сталося відоме київське чудо. Вирішальний доказ отримали на межі 2025–2026 років, коли вдалося нарешті прочитати напис біля фрески. Про це під час презентації монографії про велику ризницю собору розповів її автор, археолог, кандидат історичних наук Тимур Бобровський.

У Національному заповіднику «Софія Київська» презентували нову наукову монографію «Матеріали до історії великої ризниці Софії Київської (ХІ — початок ХХ ст.)». Це перше в українській історіографії комплексне дослідження старожитностей, які впродовж століть формували скарбницю собору. Автором книги є старший науковий співробітник заповідника, кандидат історичних наук, археолог Тимур Бобровський, повідомляє заповідник.

Триповерховий прибутковий будинок на Хрещатику, 17, зведений у 1877 році за проектом архітекторів В. Сичугова та О. Шіле на садибі родини Бродських, був одним із найпомітніших на головній вулиці міста. Споруда з еклектичним фасадом, мавританськими вежами та неоренесансним декором пережила клуб дворян, кондитерську, радіотеатр і радикальну реконструкцію — аж поки у 1941 році її висадили в повітря. Нині на цьому місці — пішохідна частина Майдану Незалежності, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки (Facebook)».

Російський удар по Києву в ніч проти 15 червня пошкодив одразу три національні пам’ятки — Києво-Печерську лавру, «Мистецький Арсенал» та Кіностудію імені Олександра Довженка. Сьогодні Міністерство культури разом із представниками постраждалих установ провело екстрену пресконференцію, на якій назвало стан будівель і орієнтовні строки їх відновлення — від кількох місяців до двох років, повідомили в Мінкультури.

Громадська організація «Музей Однієї Нації на Поштовій площі» підбиває підсумки бліц-конкурсу на ідею тимчасового впорядкування Поштової площі в Києві. На брифінгу 11 червня організатори повідомили, що отримали дев’ять проєктних пропозицій від майже 40 учасників, а переможців оголосять 20 червня — у річницю початку цілодобового захисту середньовічної пам’ятки.

Понад 3000 хрущовок досі стоять у Києві — у них народилися й виросли кілька поколінь киян. Ці будинки з’явилися як відповідь на гостру житлову кризу та назавжди змінили обличчя столиці: цілі квартали виросли на Нивках, Сирці, у Відрадному, Дарниці, Воскресенці та Чоколівці. Сьогодні хрущовки опинилися на межі — частина з них аварійна, частина пошкоджена внаслідок російських ракетних ударів, а суспільство досі не може вирішити: знести чи рятувати через реновацію, — повідомляє «STEPANETS».

Національний музей Революції Гідності запрошує киян на безкоштовну пішу екскурсію «Місцями Революції Гідності. Ініціативи Майдану», яка відбудеться 18 червня 2026 року о 16:00. Учасники пройдуть центром столиці й дізнаються, як протестувальники за лічені дні створили власну пошту, медицину, бібліотеку та інші служби, повідомляє Музей Майдану.

Пам’ятки, які колись зберігалися у Софійському соборі в Києві, сьогодні перебувають у росії. Науковці Національного заповідника «Софія Київська» десятиліттями досліджують долю цих цінностей, а на пресконференції заступник гендиректора з наукової роботи, доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко нагадав: викрадення київських святинь розпочав ще князь Андрій Боголюбський у другій половині ХІІ століття. Зібрані факти мають стати основою для роботи майбутньої комісії з повернення культурних цінностей до України, повідомляє заповідник «Софія Київська».