У центрі Києва руйнується унікальна садиба з рідкісним ліпним декором — будівля на Великій Житомирській, 28, де колись мешкали родини Мерінгів і Собанських, а пізніше жив і працював видатний учений Данило Заболотний. Представники ДІАЗ «Стародавній Київ» вперше потрапили всередину, аби оцінити стан інтер’єрів, і побачене підтвердило: подібних споруд у Києві лишилося обмаль, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» оголосив фокус-тему 2026 року — «Нести свою свободу», повідомляє офіційний сайт фестивалю. Куратором фокус-теми цьогорічного фестивалю став український журналіст, правозахисник і ветеран війни Максим Буткевич. Організатори пропонують осмислити свободу не як абстракцію, а як щоденну відповідальність кожної людини — особливо в умовах повномасштабної війни.

Солом’янська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з вимогою привести до належного стану об’єкт культурної спадщини у Солом’янському районі. Йдеться про «Житловий будинок для офіцерів-вихователів Миколаївського артилерійського училища» на вулиці Генерала Геннадія Воробйова, 1/26, повідомляє Київська міська прокуратура. Будівля перебуває у незадовільному та частково аварійному стані попри укладений ще у 2017 році охоронний договір.

16 березня у книгарні «Сенс» на Хрещатику відкривається фотовиставка ДТЕК «До світла» — проєкт про людей, які зберігали світло в домівках під час ракетних атак зими 2026 року. Автори серії — фотографи-документалісти Костянтин та Влада Ліберови, це вже їхня друга виставка в межах проєкту, повідомляє ДТЕК.

Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології» оприлюднив дослідження подільської садиби Видубицького монастиря, задокументована історія якої охоплює понад 130 років — від 1657 до 1786 року, повідомляє КЗ «Центр консервації предметів археології». Матеріал — частина рубрики #КиївАрхеологічнийУОсобистостях, яка досліджує маловідомі сторінки міської топографії через архівні джерела.Садиба розташовувалась на вулиці Чорна Грязь — нині це вулиця Флорівська, прокладена через заболочену місцевість під Замковою горою. Розміри ділянки становили приблизно 50 на 37,5 метра.

Команда «НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab» разом із працівниками Національного музею Тараса Шевченка оцифрувала збірку декоративного мистецтва: вироби з порцеляни, фаянсу та скла, присвячені образу Кобзаря. Серед оцифрованих пам’яток — унікальні декоративні тарілки Києво-Межигірської мануфактури, що датуються 1850–1860-ми роками. Це один із найцінніших збережених прикладів того, як образ Шевченка зафіксували у матеріальній культурі ще за його життя.

Театрознавець, журналіст і головний редактор журналу «Український театр» Віталій Жежера розповів, як випадково вступив до театрального інституту в Києві, чому в столичних театрах 1970-х «не було нічого яскравого», і які вистави про війну він вважає найсильнішими — серед них є й ті, що з’явилися ще до 2022 року. Розмова відбулася 5 березня 2026 року в редакції видавничого дому «Антиквар» на Володимирській.

Найстарішим будинком в околицях сучасного Майдану Незалежності був двоповерховий будинок на розі Малої Житомирської та Михайлівської вулиць, збудований у 1830–1840-х роках у стилі провінційного класицизму. У 1859 році тут зупинявся Тарас Шевченко у свого друга — фотографа Івана Васильовича Гудовського, а в 1979 році на місці історичної будівлі звели готель «Козацький», повідомляє проєкт «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».