Головний римо-католицький храм Києва — Костел Святого Олександра на вулиці Костьольній — будували понад 25 років, тут хрестили авангардиста Казимира Малевича, а Тарас Шевченко змалював його аквареллю. Цьогоріч, 11 вересня, виповниться 184 роки з дня освячення споруди, яка є найстарішим збереженим римо-католицьким храмом міста, джерело.

Двоповерховий готельний корпус Покровського монастиря на Кудрявці, збудований після заснування обителі у 1889 році, був знесений у 1970-х роках — на його місці звели медичний заклад. Споруда, що стояла в північно-західній частині монастирської території паралельно до вулиці М. Пимоненка, вирізнялася характерними псевдоросійськими архітектурними формами і складною декоративною програмою, джерело.

10 червня о 18:00 у Музеї Майдану відбудеться історична дискусія на основі книги Оксани Каліщук «Аромат пам’яті й історії з присмаком гіркоти. Компаративний аналіз подій Другої світової війни». Захід триватиме до 20:00, вхід вільний — потрібна реєстрація, повідомляє Музей Майдану.

Громадська ініціатива від організацій «Сміливі відновлювати», «Україна Інкогніта» та «ДІАЗ Стародавній Київ» закликає киян долучитися до відродження Андріївського узвозу — однієї з найвідоміших вулиць столиці. За оцінкою активістів, туристичне серце Києва стрімко занепадає: заклади зачиняються, будинки руйнуються, а потік відвідувачів суттєво скорочується, повідомляє громадська ініціатива у відкритому зверненні.

Департамент культури КМДА запустив нову рубрику «Культурні маршрути» — серію путівників по Києву з погляду мистецтва та історії. Перший маршрут веде від Майдану Незалежності через Хрещатик і Володимирську гірку до Андріївського узвозу, повідомляє Департамент культури.

Богоявленський собор на київському Подолі пережив масштабну руйнацію під час пожежі 1811 року, яка знищила цілий район, і впродовж наступних восьми десятиліть поступово відновлювався — від спрощених бань після першої реставрації до урочистого вигляду, порівнянного з головними соборами міста. Про цю маловідому сторінку київської архітектурної історії розповідає сторінка «ДІАЗ Стародавній Київ».

На цьогорічному Книжковому Арсеналі платформа «Культурні сили» оголосила новий сезон літературного конкурсу «4.5.0.» — для військовослужбовців та ветеранів. Прийом рукописів триватиме з 1 червня до 31 серпня 2026 року, призовий фонд — 180 000 гривень, повідомляють організатори.

У Національному заповіднику «Софія Київська» відкрилася благодійна фотовиставка бійців 411 бригади безпілотних систем «Яструби». Роботи військових фотографів присвячені повсякденню бригади на фронті та можна переглянути до 30 червня 2026 року, повідомляє заповідник.

Київська брама — північний в’їзд до Старої Печерської фортеці (цитаделі), розташована між Спаським і Петровським бастіонами — була зведена ще у 1679 році козаками гетьмана Івана Самойловича, а у 1880-х роках її розібрали як таку, що втратила стратегічне значення. Сьогодні на її місці проходить проїжджа частина сучасної вулиці Лаврської — поблизу будинків №6 і №8. Про це нагадує джерело сторінки «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

На вихідних у Києві — дитячий фестиваль Jumpalooza, концерт музики Ганса Циммера при свічках, ювілейний концерт «Хамерман Знищує Віруси», театральні прем’єри «Чорного Квадрату», кіновечори на даху, виставка Григорія Гавриленка у Музеї Ханенків та ландшафтний парк Eva Park поруч із Києвом.