Військово-історичний музей оцифрував 500 артефактів війни і запустив аудіогід
Національний військово-історичний музей України оцифрував понад 500 предметів Війни за Незалежність — від 2014 року до сьогодні — і запустив двомовний мультимедійний аудіогід, повідомляє Національний військово-історичний музей України. Біля вітрин з’явилися коди QR: через них відвідувачі можуть роздивлятися детальні фото й тривимірні моделі експонатів та дивитися відеосюжети про їхню історію. Онлайн ці матеріали доступні й користувачам з інших країн.
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Що охоплює новий аудіогід
Аудіогід повністю покриває експозицію третього поверху музею — 35 тематичних вітрин, присвячених Війні за Незалежність. Загальна тривалість записів — майже 300 хвилин: розповіді охоплюють період від Революції Гідності до звільнення Херсона у 2022 році.
Користуватися путівником можна безпосередньо в залах через коди QR або онлайн на сайті проєкту, де можна обертати тривимірні моделі окремих предметів. У музеї зазначають, що зібрані матеріали можуть стати курсом мінілекцій для шкіл.
За словами тимчасово виконувача обов’язків директора музею Юрія Кошеля, аудіогід і тривимірні моделі дають змогу «вийти далеко за межі огляду статичних експонатів за склом».
Речі, які розповідають про полон
Частина оцифрованих предметів на перший погляд здається побутовою. Серед них — звичайний пакет для їжі, через який українські полонені військові швидко відціджували гарячу юшку: на обід їм давали лише хвилину. Інший експонат — шапка, яку полонені бійці «Азову» зшили з радянської ватної ковдри, щоб рятуватися від холоду в неопалюваних камерах.
Ще одна річ — футболка з номерами телефонів, виведеними ручкою на звороті. Так ті, кого обмінювали першими, виносили з полону зв’язок із родинами побратимів. Також оцифрували важке спорядження, бойові прапори з автографами, пошкоджену броню та сучасні безпілотники.
«Понівечений прапор із Донецького аеропорту чи обгоріле Євангеліє з-під Іловайська можуть розповісти про війну значно більше, ніж здається на перший погляд», — зауважив заступник директора музею з наукової роботи, військовий історик Ярослав Тинченко.
Як оцифровували 500 предметів
Просто в залах музею облаштували три фотостудії: для зйомки військової форми на манекенах, для зйомки в площині та для предметної зйомки об’ємних речей. Робота тривала понад п’ять тижнів, за цей час команда зробила понад 6 тисяч фотографій. Як виглядав процес, можна подивитися у відео музею.
Оцифрування проводили за міжнародними стандартами FADGI, Metamorfoze, ISO 21127 та IIIF. Для касок, елементів зброї й деформованої техніки застосовували пошарове поєднання точок фокусу (focus stacking), щоб кожна ділянка поверхні була чіткою. Усі цифрові матеріали також зберігатимуться в Єдиному державному реєстрі Музейного фонду України.
Проєкт «Цифрова музеєфікація сучасної воєнної спадщини» реалізувала ГО «Український центр розвитку музейної справи» разом із музеєм за підтримки Українського культурного фонду. Про старт оцифрування в серпні ми писали раніше. Музей розташований на вул. Михайла Грушевського, 30/1.
Раніше ми писали
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →
