Що передбачає оцифрування

Кожен із 500 предметів пройде 3D-сканування та детальну фотозйомку за міжнародними стандартами preservation imaging FADGI і Metamorfoze, а дані про артефакти оформлять за стандартами ISO 21127, SKOS та IIIF. Усі матеріали заархівують і внесуть до електронного реєстру Музейного фонду України — це має зберегти вигляд і контекст експонатів навіть у разі пошкодження чи втрати оригіналів.

Мультимедійний аудіогід замість звичайної екскурсії

На основі оцифрованих даних музей створить мультимедійний аудіогід українською й англійською мовами — 35 відеосюжетів із фотографіями та 3D-моделями артефактів. Переглянути їх можна буде за QR-кодом просто в залах музею або онлайн із будь-якої точки світу. Організатори наголошують: мета проєкту — не замінити оригінальні експонати у вітринах, а розширити музейний простір і зберегти пам’ять про сучасну боротьбу України для майбутніх поколінь.

Чому саме зараз і чому Іловайськ

Експозиція третього поверху музею присвячена подіям 2014 року та Іловайській трагедії, а співробітники закладу брали безпосередню участь в ідентифікації полеглих Героїв і зробили внесок у те, щоб 29 серпня стало офіційним Днем пам’яті захисників України на державному рівні. Серед експонатів цієї частини музею — особисті речі полковника Павла Півоваренка, який 29 серпня 2014 року загинув під час виходу з так званого Іловайського котла на посаді виконувача обов’язків командира 51-ї окремої механізованої бригади: каску, бронежилет і куртку загиблого комбрига музей отримав після ідентифікації за сприяння його співробітників.

Хто стоїть за проєктом

Керівник проєкту Влад Піоро, голова ГО «УЦРМС», пояснює: сьогодні професійна цифрова фіксація музейних предметів — «спосіб зберегти інформацію про них та історичний контекст у разі втрати або пошкодження оригіналу». Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров називає колекцію музею, пов’язану з боями під Іловайськом, унікальним надбанням національного значення. Керівник музею Юрій Кошель і військовий історик, заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко нагадують, що збирати експонати з місць боїв почали ще 2 вересня 2014 року — під час гуманітарного проєкту ЗСУ «Місія Евакуація-200».

Чому це важливо знати

Фізичні артефакти війни — уніформа, документи, особисті речі загиблих — вразливі до втрати чи пошкодження просто через те, що війна триває. Цифровий архів не замінює оригінал, але гарантує, що інформація про конкретну людину й конкретний бій залишиться доступною, навіть якщо сам предмет коли-небудь постраждає.

Де і коли побачити оригінали

До завершення проєкту на початку жовтня експонати, які оцифровують, і надалі можна оглянути в самому музеї на Грушевського, 30/1: у вівторок-суботу заклад працює з 10:00 до 18:00, у неділю — з 10:00 до 17:00.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві відкривали фотовиставку «Дні пам’яті героїв Іловайської битви 2014». Також ми повідомляли, що родини загиблих захисників отримали медалі від столиці напередодні 29 серпня.