Що робить Церкву Спаса на Берестові унікальною?

Головна цінність храму — фрески XII століття. Таких зразків монументального живопису княжої доби в Україні збереглося вкрай мало. Стіни церкви зберігають одразу кілька культурних шарів: давнє мурування, розписи різних століть і стародавні графіті — написи, залишені людьми, що приходили сюди впродовж багатьох віків. Кожен із цих елементів — окреме свідчення епохи, яка його породила.

Що сталося з храмом у XVII столітті?

За часів митрополита Петра Могили церкву перебудували та доповнили новими розписами. Відтак будівля несе в собі щонайменше два великі мистецькі пласти — княжої доби та XVII століття. Саме це поєднання різних епох в одній споруді й робить Спас на Берестові особливим навіть серед давніх київських храмів. Де в цій історії закінчуються задокументовані факти, а де починаються легенди — одна з тем, яку досліджують фахівці заповідника.

Що таке монументальний живопис княжої доби?

Монументальний живопис — це розписи, виконані безпосередньо на стінах або склепіннях споруди: фрески (по сирій штукатурці) або мозаїки. У добу Київської Русі такий живопис був головним способом оздоблення храмів і виконував не лише декоративну, а й богословську та просвітницьку функцію. Збережені зразки XII століття є надзвичайно рідкісними: більшість київських храмів тієї епохи або не вціліла, або втратила первісні розписи внаслідок перебудов і руйнувань.

Як відвідати церкву цієї осені?

Через особливі умови збереження давнього живопису церква відкрита не протягом усього року. 12 та 13 вересня о 15:00 Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» запрошує на екскурсію «Церква Спаса на Берестові: історія та мистецтво». Під час екскурсії йтиметься про архітектуру храму, його давні розписи, графіті та про межу між фактами й легендами в його історії. Записатися можна за номером +38 (066) 728 03 27. Охочих дізнатися більше про давній Київ може зацікавити й серія безплатних екскурсій старим містом, що стартувала біля Десятинної церкви.

Чому це важливо знати

Церква Спаса на Берестові — не просто стародавня будівля: це живий архів, де кожен шар тинку й кожен напис на стіні зберігає чиюсь присутність в історії міста. Коли такі пам’ятки входять до переліку ЮНЕСКО, це означає визнання їхньої цінності для всього людства — а не лише для киян. Знати й відвідувати їх — спосіб зберегти зв’язок із містом, яке існує понад тисячоліття.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Рятувальники з Білої Церкви дістали собаку з ями в селі Мила на Бучанщині. Також ми повідомляли, що З 20-метрової криниці у Сквирській громаді дістали тіла двох чоловіків.