У Києві науковці обговорили спадщину Конституції Орлика
До річниці гетьмана Пилипа Орлика у Києві відбулася дискусія, під час якої науковці та юристи підбили підсумки того, що з конституційних ідей козацької доби вдалося втілити в українській державності. Захід організувала Фундація Пилипа Орлика, повідомляє Фундація Пилипа Орлика.
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Три блоки про Конституцію Орлика та її спадщину
Захід складався з трьох блоків. Популяризаторка історії Інна Ковалишена розповіла, чому людство почало створювати конституції, як ці документи впливали на життя та як Україна була вплетена у цей міжнародний контекст. Дослідник середньовічної та ранньомодерної історії України Віктор Горобець зосередився на передумовах появи конституції у Гетьманщині, стосунках гетьмана з козацькою старшиною та спробах встановити між ними баланс. Заслужений юрист України, керівник напряму законотворчої діяльності Фундації Пилипа Орлика Олексій Ющенко простежив еволюцію української конституційної думки від часів Орлика до сьогодні. Модерував дискусію радіоведучий, директор Інституту соборності Сергій Стуканов.
Основна критика Конституції Орлика полягає в тому, що передбачені нею норми залишилися на папері й не були реалізовані на практиці, попри революційність для ранньомодерної доби. Поява документа і неможливість його повністю втілити були пов’язані з поневоленням України Московією після невдалої спроби Івана Мазепи повстати проти Петра I. Проте учасники дискусії наголосили на так званому ефекті метелика: наслідки підписання «Договорів і Постановлень Прав і вольностей Війська Запорозького» виявилися значнішими, ніж здавалося сучасникам, — і для тогочасних поколінь, і для наступних.
Міжнародна активність екзильного гетьманату
Членкиня правління Фундації Пилипа Орлика Світлана Квітницька зазначила, що після поразки у Полтавській битві і смерті Мазепи Пилип Орлик як гетьман в екзилі присвятив усе подальше життя пошуку міжнародної підтримки у боротьбі з московським гнітом. Пошук такої підтримки є одним із провідних напрямків роботи Фундації і в нинішньому столітті: зокрема, організація лобіює виключення Росії з ООН та займається посиленням українського голосу у світі. «Якби Пилип Орлик знав, що через сотні років українці продовжують його справу і обговорюють його Конституцію, я думаю, він був би радий. Тож з днем народження, гетьмане», — сказала Квітницька.
Інна Ковалишена пояснила, чому росіяни, попри формально обмежений вплив екзильного гетьманату, так завзято намагалися знищити Орлика. «Гетьманські мазепинці в екзилі змогли «задовбати» всю Європу. Вони писали листи до різних дворів, постійно нагадували про Україну, її права і кривду від російської влади. Міжнародна активність була настільки потужною, що Москва мусила на це реагувати, інакше втратила б обличчя. Царська влада пішла на поступки, тимчасово відновила вибори гетьманів», — розповіла Ковалишена. За її словами, якби не бурхлива діяльність Орлика й однодумців в еміграції, Гетьманщина мала б значно менше шансів на збереження.
Раніше ми писали
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →
