Підземний Поділ: відео про розкопки глибиною 10 м у Подільському р-ні (оновлено)
Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології» разом із каналом «Україна Інкогніта» випустили відео про підземну та сакральну історію Подільського р-ну Києва. Фільм розповідає, як під бруківками цього кварталу зберігається багатовіковий культурний шар — від берестяних грамот X–XII століть до залишків зруйнованих радянським режимом церков, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
«Підземний Помпей» на глибині понад 10 метрів
Центральний сюжет відео — масштабні археологічні розкопки 1970-х років, що розгорнулися під час будівництва станції метро «Червона площа» (нині «Контрактова площа»). На глибині понад 10 метрів дослідники виявили чудово збережені садиби, ремісничі майстерні, дерев’яні мостові та берестяні грамоти X–XII століть. Науковці назвали знахідку «підземним Помпеєм» — настільки цілісну картину побуту часів України-Русі вона давала.
Автори проводять хронологічну мандрівку від забудови часів України-Русі до козацької доби та катастрофічної пожежі 1811 року. Окремо розповідається про зниклі річки — Почайну та Глибочицю, замуровану під землю, які були природними захисниками цієї частини міста.
Втрачені храми: що знищив радянський режим у 1930-х
Значна частина відео присвячена багатоконфесійній спадщині Подільського р-ну. Глядачі дізнаються про долю готичного римо-католицького собору Пресвятої Діви Марії, Домініканського костелу та церкви Богородиці Пирогощої. Барокові храми Воскресіння, Спаса та Бориса і Гліба радянський режим нищівно зруйнував у 1930-х роках — частину з них пізніше відбудовано. Як ми раніше писали, сакральні пам’ятки Києва досі є об’єктами активних досліджень і культурних проєктів.
Відео доступне на ютуб-каналі «Україна Інкогніта».
Що ще розповідають у відео
У відео докладніше йдеться про долю церкви Успіння Богородиці Пирогощої. За словами авторів, її збудували у 1132–1136 роках за князя Мстислава Великого. У 1935 році радянська влада знищила храм під приводом реконструкції площі, а археологів до нього не допустили. Збереглися лише обміри й креслення, які перед знищенням зробив історик архітектури Моргілевський. У 1997–1998 роках церкву відбудували на автентичних фундаментах, які розчистили і законсервували під час розкопок.
Воскресенську церкву автори називають найдавнішою мурованою церквою Подільського р-ну. Про дерев’яний храм на цьому місці відомо з XV століття, а в 1510-х роках його фундатором і патроном став гетьман Остафій Дашкевич. Кам’яну церкву в стилі українського бароко звели в 1690-х роках, а в другій половині 1930-х радянська влада розібрала її на цеглу. Спаська церква згоріла під час пожежі 1811 року й залишила після себе назву Спаської вулиці та легенду про мародерів, на яких під час пожежі завалився дах.
Наприкінці відео лунає пропозиція розглядати культурний шар Подільського р-ну для внесення до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як зазначають у відео, цей шар є пам’яткою археології, занесеною до Державного реєстру нерухомих пам’яток.
Більше культурних подій Києва — в афіші kyiv.news.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Нічний автобус №132Н об’їде ремонт у Подільському р-ні.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







