Головні новини Києва сьогодні

Садиба родини Грушевських на вул. Паньківській, 9 у Києві — одна з найдраматичніших втрат міської спадщини початку XX століття. У 1908 році родина придбала ділянку на розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної, де згодом за проєктом Василя Кричевського звели семиповерховий прибутковий будинок. 25 січня 1918 року його обстріляли запальними снарядами, будівля палала три доби, а в 1921-му залишки підірвали. Сьогодні на місці, що вціліло, — Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського. повідомляє «Реновація UA (Facebook)»

Архівне фото Русанівки 1974 року, зроблене біля пішохідного мосту через канал, зафіксувало молодих аспірантів, які розв’язують математичні формули просто на асфальті. Колоризований знімок фотографа С. Крячка опублікував портал Spraga.info — і кадр швидко привернув увагу тих, хто цікавиться історією київських житлових масивів. повідомляє Макс Бахматов.

Архітектор Володимир Ніколаєв — людина, без якої Київ виглядав би інакше. Після закінчення Імператорської академії мистецтв у 1871 році він присвятив усе своє життя місту: обіймав посади міського та єпархіального архітектора, головного зодчого Києво-Печерської лаври, завершив будівництво Оперного театру та Володимирського собору, спроектував постамент пам’ятника Богдану Хмельницькому. Його київська спадщина — 27 громадських будівель, 18 храмів і понад вісімдесят церков у єпархії. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

Кирилівська церква — пам’ятка монументального мистецтва XII століття — отримала нове наукове дослідження: вийшла з друку колективна монографія, присвячена її історії, архітектурі та монументальному живопису. Видання стало результатом багаторічної наукової праці провідних фахівців і містить рідкісні ілюстративні матеріали. Проєкт реалізовано за підтримки OLOS-Academy та її засновниці Тетяни Троян, повідомляє «Національний заповідник «Софія Київська» (Facebook)».

Будинок на вулиці Терещенківській, 15, де сьогодні розміщений Музей Ханенків, упродовж десятиліть «носив» на своєму фасаді хибну дату: чавунна охоронна дошка стверджувала, що особняк зведено у 1881–1882 роках. Архівні дослідження, проведені у 1980-х роках під час підготовки до реставрації, спростували цю дату: документи підтвердили, що будинок збудовано у 1887–1888 роках. Дошка з помилковими роками, утім, досі залишається на фасаді. Про це повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Серед лісів Межигірського заказника на околиці Оболоні десятиліттями існувало справжнє містечко — селище Дніпровської водопровідної станції під назвою Водогін. Збудоване наприкінці 1930-х років поза межами тодішнього Києва, воно мало статус режимного об’єкта і для більшості киян буквально не існувало: його не було на картах. Сьогодні Водогін відкритий для всіх — із затишною площею, бюветом і кав’ярнями серед мальовничого лісу. повідомляє «РМБО – Рада мешканців будинків Оболоні (Facebook)»

Дерев’яний будинок 1893 року на Вознесенському узвозі, 13 — один із небагатьох уцілілих зразків малоповерхового дерев’яного житла, характерного для київських околиць другої половини XIX століття. Будівля зберегла різьблений декор, цегляну огорожу з фігурами котів та меморіальну дошку на честь історика архітектури І. В. Моргилевського, який мешкав тут із 1925 по 1942 рік. Будинок досі стоїть і є пам’яткою, про що повідомляє «Реновація UA (Facebook)».