Головні новини Києва сьогодні

Брама Заборовського у Георгіївському провулку Києва — одна з небагатьох пам’яток доби українського бароко, що частково збереглася до наших днів. Споруджена у 1746 році як західні ворота Софійського монастиря та головний в’їзд до подвір’я митрополита, вона приховує у своєму декорі цілий пласт архітектурної та релігійної символіки XVIII століття. Про це розповідає сторінка «Реновація UA».

7 травня 2025 року київський фунікулер відзначає 121 рік від початку роботи. За понад столітню історію він перетворився на справжню візитівку столиці й невіддільну частину міської транспортної системи, щодня з’єднуючи Поділ і Верхнє місто. Про ювілей джерело повідомляє КП «Київпастранс».

На вулиці Кондукторській, 40 на схилах Батиєвої гори в Києві згорів дерев’яний будинок залізничників 1890-х років — один із останніх збережених зразків дерев’яної садибної забудови цього кварталу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов.

Є мистецтва, які потребують перекладу. Є тексти, які треба пояснювати. Є історичні контексти, які складно донести іноземній аудиторії. А є цирк. Він працює одразу — через тіло, ризик, точність, музику, сміх, напругу і довіру. Дитина, яка не знає жодного слова мовою артиста, розуміє його з першої секунди. Глядач у Києві, Парижі чи Монреалі однаково затамовує подих, коли людина під куполом робить неможливе. Саме тому цирк — не «легка розвага». Це одна з найуніверсальніших мов культури. І, можливо, саме тому ми так довго її недооцінювали.

Садиба Конраді — колишній прибутковий будинок на розі вулиць Петра Сагайдачного, 23, та Ігорівської — вважається однією з найвишуканіших споруд Подолу. Триповерхова цегляна будівля, зведена у 1898 році, вирізняється багатим ліпленим декором у формах історизму з ренесансно-бароковими елементами. Про її архітектурні особливості повідомляє видання.

Київський державний академічний театр ляльок на вулиці Грушевського — найстаріший театр ляльок в Україні. Його заснували 27 жовтня 1927 року як філію Театру юного глядача. Ініціаторами стали Олександр Соломарський та Ірина Дєєва. Майже вісім десятиліть театр мандрував різними сценами, доки у грудні 2005 року не відкрив двері у власному казковому палаці над вулицею Грушевського, пише «Реновація UA».

На вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 на Подолі занепадає двоповерхова кам’яниця початку XIX століття — будинок ювеліра Федора Коробки, пам’ятка архітектури національного значення, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ». Попри охоронний статус і повернення у власність київської громади рішенням Верховного Суду у 2018 році, садиба досі стоїть без реставрації.

На вулиці Хорива, 5-а на Подолі стоїть барокова церква з незвичною назвою — Микола Притиска. На відміну від «Доброго» чи «Набережного», слово «Притиска» ховає за собою дві зовсім різні історії, розповідає «Реновація UA». Одна — про давній причал на річці Почайні, інша — про злодія, якого притиснула ікона.

У середині 1930-х років на розі вулиць Набережно-Хрещатицької і Верхнього Валу на Подолі постала двоповерхова будівля робітничого клубу для потреб річкового порту. Споруда простояла майже сім десятиліть — і була знесена у травні–червні 2012 року, розповідає сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки». На її місці облаштували розв’язку нового мосту через гавань.