Перейти до основного вмісту
Чорно-біле архівне фото Іллінської церкви у псевдоросійському стилі на розі Жилянської вулиці в Києві до знищення 1935 року

Іллінська церква на Жилянській: як зникла унікальна пам’ятка 1914 року

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

Іллінська церква на розі Жилянської і Безаковської (нині Петлюри) вулиць — унікальний зразок поєднання псевдоросійської архітектури та віденського модерну — була зведена у 1908–1914 роках за проектом Є. Єрмакова як подвір’я Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1935 році храм знищили «у зв’язку з розширенням території ТЕЦ-3», проте церковну ділянку так і не забудували — нині тут автопарковка, про повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Будівля трибун стадіону «Динамо» у Києві, 1930-ті роки: фасад з колонами, аркадами та аттиком

Трибуни стадіону «Динамо»: як зникла пам’ятка 1930-х

Опублікував(ла) Симоненко Остап , . Опубліковано в Історія Києва.

Будівля трибун стадіону «Динамо» у Хрещатому парку, зведена у 1934–1936 роках за проектом архітектора В. Осьмака, була однією з найвиразніших споруд раннього радянського спорту в Києві — з аркадами, спареними колонами й аттиком. Під час реконструкції стадіону у 1960-х роках її розібрали. Про це повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Триповерховий будинок Бродських на Хрещатику 17 з мавританськими вежами та еклектичним фасадом, кінець XIX століття

Будинок Бродських на Хрещатику: як зникла садиба з мавританськими вежами

Опублікував(ла) Симоненко Остап , . Опубліковано в Історія Києва.

Триповерховий прибутковий будинок на Хрещатику, 17, зведений у 1877 році за проектом архітекторів В. Сичугова та О. Шіле на садибі родини Бродських, був одним із найпомітніших на головній вулиці міста. Споруда з еклектичним фасадом, мавританськими вежами та неоренесансним декором пережила клуб дворян, кондитерську, радіотеатр і радикальну реконструкцію — аж поки у 1941 році її висадили в повітря. Нині на цьому місці — пішохідна частина Майдану Незалежності, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки (Facebook)».

Читати далі

Архівне фото флігеля особняка Уварових на Липському провулку в Києві: неоампірний фасад з ризалітом і колонами

Флігель особняка Уварових на Липській: як зникла перлина неоампіру

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Відомий особняк Уварових на вулиці Липській, 16 колись мав не лише основний житловий об’єм, а й вишуканий флігель зі службами, що виходив на Липський провулок. Оформлений у стилі неоампір, він сполучався з особняком мурованим Г-подібним переходом. На початку 1950-х років флігель знесли заради спорудження житлового будинку для співробітників КДБ, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Архівне фото двоповерхового прибуткового будинку кінця ХІХ століття на Великій Васильківській, 9 у Києві, зруйнованого 1976 року заради лінії метро

Велика Васильківська, 9: чому зруйнували історичну пам’ятку

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Наприкінці ХІХ століття в садибі по вулиці Великій Васильківській, 9 звели двоповерховий прибутковий будинок. Його фасад прикрашали цегляні й ліплені оздоблення в дусі еклектики з елементами ренесансу, а композицію вінчали аттики з декоративними вазами. У 1976 році будівлю зруйнували під час прокладання комунікацій лінії метро. Нині на цьому місці — проїжджа частина Бессарабського проїзду, повідомляє спільнота «Київ, якого немає».

Читати далі

Інформаційний стенд проєкту «Втрачений Київ», присвячений Воскресенській церкві, на території заповідника «Стародавній Київ»

Воскресенська церква: храм, знищений радянською владою

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Воскресенська церква — видатна пам’ятка київської сакральної архітектури, яку радянська влада зруйнувала у 1934–1935 роках. Сьогодні про втрачений храм нагадує інформаційний стенд, встановлений на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» у межах проєкту «Втрачений Київ». Це вже другий стенд ініціативи, що повертає киянам пам’ять про знищену спадщину, повідомляє КМДА.

Читати далі

Історична листівка початку XX століття: будівля станції швидкої медичної допомоги на Володимирській, 33 у Києві, кінний екіпаж і перехожі

Володимирська, 33: як особняк Рейна став будівлею СБУ

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

На місці головного офісу СБУ на Володимирській, 33 у Шевченківському районі Києва на початку XX століття стояв особняк професора Георгія Рейна. У 1910 році садибу викупило київське Товариство швидкої медичної допомоги за пожертви меценатів Олександра Терещенка та Лазаря Бродського, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Архівні фотографії Костелу Святого Олександра на вулиці Костьольній у Києві — найстарішого римо-католицького храму міста

Костел Святого Олександра: Малевич, Шевченко і планетарій

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Головний римо-католицький храм Києва — Костел Святого Олександра на вулиці Костьольній — будували понад 25 років, тут хрестили авангардиста Казимира Малевича, а Тарас Шевченко змалював його аквареллю. Цьогоріч, 11 вересня, виповниться 184 роки з дня освячення споруди, яка є найстарішим збереженим римо-католицьким храмом міста, джерело.

Читати далі

Архівні фотографії втраченого готельного корпусу Покровського монастиря на Кудрявці у Києві — знесений у 1970-х роках

Готельний корпус Покровського монастиря: що знесли заради медзакладу

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Двоповерховий готельний корпус Покровського монастиря на Кудрявці, збудований після заснування обителі у 1889 році, був знесений у 1970-х роках — на його місці звели медичний заклад. Споруда, що стояла в північно-західній частині монастирської території паралельно до вулиці М. Пимоненка, вирізнялася характерними псевдоросійськими архітектурними формами і складною декоративною програмою, джерело.

Читати далі