Головні новини Києва сьогодні

На Соборній площі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 липня освятили погруддя гетьмана Івана Мазепи. Чин освячення звершив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Сам пам’ятний знак урочисто встановили раніше — 28 червня, у день 30-річчя Конституції України, за участі президента Володимира Зеленського. Про це повідомляє «Національний заповідник Києво-Печерська лавра» у Facebook.

Поблизу Колони Магдебурзького права в Києві роками занепадав меморіал, присвячений Хрещенню Русі-України: два величезні горельєфи — святого Івана Предтечі та рівноапостольного князя Володимира Великого, встановлені 2013 року до 1025-річчя події, вкривалися брудом і графіті вандалів. Нещодавно громадські активісти, пам’яткоохоронці та представники місцевої влади провели толоку й повернули пам’ятному місцю гідний вигляд, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)»

Шевченківська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з позовом проти власника нежитлових приміщень у будинку по вулиці Олеся Гончара, 32-А — пам’ятці історії, архітектури та монументального мистецтва місцевого значення. Власник тривалий час ухиляється від укладення охоронного договору, що унеможливлює належне збереження об’єкта, повідомляє Київська міська прокуратура.

Наприкінці XIX століття Поділ і Замкова гора становили один із найвражаючих архітектурних ансамблів Києва: обнесена високою стіною гора з Троїцькою церквою, Щекавиця з Всіхсвятською церквою та великим кладовищем, готично-барокова Петропавлівська церква з дзвіницею, барокова Успенська церква Пирогощі та інші святині. Більшість із цієї величі знищили у 1930-х роках — разом із стінами, церквами й кладовищем. Сьогодні з усього, що було на тій панорамі, вціліли лише Флорівський монастир та церква Миколи Притиска, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

Темно-бежевий цегляний будинок на вулиці Саксаганського, 96, між Галицькою площею та вулицею Скоропадського — одна з найбагатше оздоблених споруд цієї вулиці. Його звів архітектор Мартін Клуг, проте після завершення будівництва йому довелося віддати будинок банку — через борги він збанкрутував. Сьогодні споруда добре збереглася: тут працюють банк, адвокатська та страхова компанії, а після реставрації приблизно у 2008–2010 роках будівля отримала мансардний поверх, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Київські митники запобігли незаконному вивезенню за кордон рідкісної гаптованої ікони «Богоматір Знамення» першої половини XIX століття — культурну цінність виявили під час контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з України до Таїланду. За висновком експертів Національного музею історії України, ікона поєднує техніки олійного живопису та гаптування срібними нитками. Про це повідомляє Київська митниця.

Стара колоризована листівка з фондів бібліотеки «Особняки Києва» показує будівлі Маріїнської громади сестер-жалібниць Червоного Хреста на колишній Маріїнсько-Благовіщенській, нині вулиці Саксаганського, 75 — ще до того, як у 1913 році тут постав монументальний корпус архітектора Валеріана Рикова. На знімку — одноповерхові дерев’яні будинки з баштою-годинником і знаком Червоного Хреста, за даними довідника Дмитра Малакова та Зводу пам’яток історії та культури України.

Гостинний двір — найбільша історична руїна Києва і, за оцінками фахівців, усієї України. Будівля стоїть без даху та вікон, затягнута захисною сіткою: стан аварійний і надкритичний, з кожним місяцем лише гіршає. Сучасна історія занепаду розпочалася 2011 року, коли Кабмін виключив споруду зі списку пам’яток архітектури та передав в оренду приватній компанії. Сьогодні об’єкт належить державі, проте повноцінна реставрація досі не розпочалася, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».