Перейти до основного вмісту
Будинок на Великій Житомирській, 16 у Києві — фото 1930-х років, триповерховий прибутковий будинок у стилі історизму

Будинок на Великій Житомирській, 16: історія прибуткового дому

Триповерховий прибутковий будинок на Великій Житомирській, 16, зведений на зламі ХІХ–ХХ століть у стилі історизму, сьогодні майже не впізнати: після Другої світової війни його надбудували двома поверхами, а у 1960–1970-х роках «осучаснили» керамічною плиткою з імітацією вишиванки. Від первісного вигляду на вулицю не лишилося майже нічого — хіба що з двору дивом уціліла частина стіни з оригінальним оздобленням. Нині споруда є шестиповерховою коробкою, типовою для доби боротьби з «архітектурними надмірностями». Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Читати далі

Київський особняк 1905 року роботи архітектора Євгена Єрмакова у стилі модерн, Виноградний провулок

Особняк на Виноградному провулку: як будинок пережив пожежу і п’ять господарів

Особняк у Виноградному провулку в Києві зведений у 1905 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова у стилі модерн — і стоїть донині. За сто двадцять років він змінив кількох власників, пережив націоналізацію та пожежу вересня 1941 року, що знищила оригінальний декор інтер’єрів. Сьогодні будівля збереглася, хоча й зі зміненим плануванням та новими віконними рамами 1998 року, — повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Читати далі

Виставка фотографій пошкоджених памʼяток на мольбертах у залі Національного заповідника «Софія Київська» в Києві

Гаазька конвенція 1954: у Києві захищають культурну спадщину

26 червня у Національному заповіднику «Софія Київська» в центрі Києва відбулася конференція «Право на спадщину. Відповідальність за культуру», присвячена захисту культурних цінностей під час збройних конфліктів. Захід об’єднав представників державних установ, міжнародних організацій, науковців, військових і музейників, які обговорили практичні механізми реалізації Гаазької конвенції 1954 року та документування воєнних злочинів проти культури.

Читати далі

Хрест із бані Успенського собору Києво-Печерської лаври — бароково-рококова пам'ятка доби Гетьманщини перед реставрацією

Хрест Успенського собору Лаври: як реліквія 1941 року йде на реставрацію

Хрест з бані Успенського собору Києво-Печерської лаври — бароково-рококова пам’ятка доби Гетьманщини, шедевр українських ковалів — відправлено на реставрацію. Під час підриву собору радянськими диверсантами у 1941 році хрест упав разом із мурами й банями храму, але дивом уцілів. Після знаходження в руїнах і довгих десятиліть у тіні він потрапив до музейних фондів, а тепер отримає друге життя, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Читати далі

Цегляний прибутковий будинок на Великій Житомирській 31 у Києві початку ХХ століття з арковими вікнами та фронтоном

Прибутковий будинок на Великій Житомирській, 31: еталон комерційної забудови

Цегляний прибутковий будинок на Великій Житомирській, 31 — еталонний зразок комерційної забудови Києва початку ХХ століття. Його дореволюційним власником був Олімп Семенович Рябчинський, імовірно пов’язаний із міщанським станом або духовенством. Споруда зведена у стилі історизму: перший поверх слугував для крамниць, верхні — для житла. Будинок зберігся донині, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Читати далі

Чорно-біле архівне фото Іллінської церкви у псевдоросійському стилі на розі Жилянської вулиці в Києві до знищення 1935 року

Іллінська церква на Жилянській: як зникла унікальна пам’ятка 1914 року

Іллінська церква на розі Жилянської і Безаковської (нині Петлюри) вулиць — унікальний зразок поєднання псевдоросійської архітектури та віденського модерну — була зведена у 1908–1914 роках за проектом Є. Єрмакова як подвір’я Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1935 році храм знищили «у зв’язку з розширенням території ТЕЦ-3», проте церковну ділянку так і не забудували — нині тут автопарковка, про повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Будівля трибун стадіону «Динамо» у Києві, 1930-ті роки: фасад з колонами, аркадами та аттиком

Трибуни стадіону «Динамо»: як зникла пам’ятка 1930-х

Будівля трибун стадіону «Динамо» у Хрещатому парку, зведена у 1934–1936 роках за проектом архітектора В. Осьмака, була однією з найвиразніших споруд раннього радянського спорту в Києві — з аркадами, спареними колонами й аттиком. Під час реконструкції стадіону у 1960-х роках її розібрали. Про це повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Триповерховий будинок Бродських на Хрещатику 17 з мавританськими вежами та еклектичним фасадом, кінець XIX століття

Будинок Бродських на Хрещатику: як зникла садиба з мавританськими вежами

Триповерховий прибутковий будинок на Хрещатику, 17, зведений у 1877 році за проектом архітекторів В. Сичугова та О. Шіле на садибі родини Бродських, був одним із найпомітніших на головній вулиці міста. Споруда з еклектичним фасадом, мавританськими вежами та неоренесансним декором пережила клуб дворян, кондитерську, радіотеатр і радикальну реконструкцію — аж поки у 1941 році її висадили в повітря. Нині на цьому місці — пішохідна частина Майдану Незалежності, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки (Facebook)».

Читати далі

Архівне фото флігеля особняка Уварових на Липському провулку в Києві: неоампірний фасад з ризалітом і колонами

Флігель особняка Уварових на Липській: як зникла перлина неоампіру

Відомий особняк Уварових на вулиці Липській, 16 колись мав не лише основний житловий об’єм, а й вишуканий флігель зі службами, що виходив на Липський провулок. Оформлений у стилі неоампір, він сполучався з особняком мурованим Г-подібним переходом. На початку 1950-х років флігель знесли заради спорудження житлового будинку для співробітників КДБ, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі