Головні новини Києва сьогодні

Богоявленський собор на київському Подолі пережив масштабну руйнацію під час пожежі 1811 року, яка знищила цілий район, і впродовж наступних восьми десятиліть поступово відновлювався — від спрощених бань після першої реставрації до урочистого вигляду, порівнянного з головними соборами міста. Про цю маловідому сторінку київської архітектурної історії розповідає сторінка «ДІАЗ Стародавній Київ».

Київська брама — північний в’їзд до Старої Печерської фортеці (цитаделі), розташована між Спаським і Петровським бастіонами — була зведена ще у 1679 році козаками гетьмана Івана Самойловича, а у 1880-х роках її розібрали як таку, що втратила стратегічне значення. Сьогодні на її місці проходить проїжджа частина сучасної вулиці Лаврської — поблизу будинків №6 і №8. Про це нагадує джерело сторінки «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

4 червня відзначається День Владислава Городецького — видатного архітектора, якого називають «київським Гауді». Саме він подарував місту Будинок з химерами, костел Святого Миколая та будівлю Національного художнього музею України. Про це нагадав Музей Києва, вшановуючи пам’ять архітектора, який понад 30 років жив і працював у столиці.

Щороку в останню неділю травня Київ відзначає своє міське свято. Вперше День Києва відсвяткували у 1982 році — тоді радянська влада оголосила, що місту нібито виповнилося 1500 років. Однак за святковим фасадом приховувався виразний ідеологічний підтекст, про який нагадав Національний військово-історичний музей України напередодні чергового святкування.

Київська прокуратура подала до суду позов проти власників історичного будинку на вулиці Саксаганського, 38 — комерційних структур, які ухиляються від належного утримання пам’ятки. Відомство вимагає відновити будівлю та укласти охоронний договір, аби врятувати її від знищення. Про це повідомило видання «Хмарочос».

Дві незвичні монолітні вежі на Оболонській площі — будинки № 2 та 2-А — досі привертають увагу киян і туристів своїми циліндричними формами та напівкруглими балконами. Збудовані ще в радянські часи, вони стали унікальними архітектурними експериментами, які так і не отримали продовження через складність і високу вартість будівництва, повідомляє спільнота «Мій Оболонь».

Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» розповів про київську садибу родини Виноградських на розі вулиць Володимирської та Великої Житомирської, яку 1858 року придбав колезький радник Микола Виноградський із дружиною Наталією. Саме звідси походять відомий мікробіолог Сергій Виноградський та диригент і композитор Олександр Виноградський, чия діяльність перетворила Київ на один із провідних музичних центрів Європи. Про це повідомляє спільнота «Київ, якого немає».