Перейти до основного вмісту
Колаж архівних фотографій будинку Зейделів на Хрещатику, 19 — зліва оригінальний вигляд XIX ст. з аптекою, посередині руїни після пожежі 1941 р., праворуч зимова вулиця

Будинок Зейделів на Хрещатику: як зникла пам’ятка XIX століття

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Триповерховий будинок на Хрещатику, 19, зведений у 1870-х роках і реконструйований архітектором О. Шіле у 1874 році, а згодом оновлений архітектором В. Сичуговим для розміщення аптеки родини Зейделів, постраждав під час пожежі 1941 року і був остаточно розібраний після 1943 року. Сьогодні на його місці розташована пішохідна зона Майдану Незалежності. Про це нагадує повідомляє спільнота «Київ, якого немає».

Читати далі

Колаж Покровського монастиря на Лук'янівці в Києві: Миколаївський собор, церкви комплексу та розписи інтер'єрів обителі

Покровський монастир на Лук’янівці: історія обителі з першим рентгеном у Києві

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Покровський монастир, розташований на Лук’янівці у Бехтеревському провулку, є одним із найбільших і найменш відомих широкому загалу архітектурних комплексів Києва. Обитель заснувала велика княгиня Олександра Петрівна — тітка імператора Миколи ІІ — у 1889 році. Попри масштабний собор, здатний вмістити понад дві тисячі людей, багато киян і гостей міста досі проходять повз, не знаючи його історії, сторінка у Facebook.

Читати далі

Триповерховий прибутковий будинок ХІХ століття на вулиці Боричів Тік, 28 на Подолі з мансардною надбудовою

Прибутковий будинок на Подолі зберіг автентичний декор XIX століття

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Флігельний прибутковий будинок на вулиці Григорія Сковороди, 7В на київському Подолі, зведений наприкінці ХІХ століття під час «будівельної лихоманки», пережив реставрацію і зберіг автентичні елементи цегляного декору, ліпнини та навіть оригінальні двері. Про це повідомляє спільнота «ДІАЗ Стародавній Київ» у повідомляє КМДА.

Читати далі

Презентація фотодокументальної виставки «Розстріляна палітра» у будівлі КМДА — керівник апарату Дмитро Загуменний та організатори

«Розстріляна палітра» у мерії: пам’ять про митців 1937–1938

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

У столичній мерії відкрили фотодокументальну виставку «Розстріляна палітра», присвячену митцям образотворчого мистецтва, яких розстріляли у Києві в 1937–1938 роках під час Великого терору. У презентації взяв участь керівник апарату КМДА Дмитро Загуменний. Виставка знайомить відвідувачів із творчими здобутками і трагічними долями репресованих художників. повідомляє КМДА

Читати далі

Художня реконструкція барокової брами XVIII століття на місці засипаних Золотих воріт у Києві — споруда архітектора Д. Дебоскета 1750-х років

Барокова брама замість Золотих воріт: втрачена пам’ятка Києва

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

У XVIII столітті на перетині сучасних вулиць Володимирської та Ярославового Валу в Києві існувала мурована барокова брама, зведена замість засипаних Золотих воріт. Споруду збудували у 1750-х роках за проектом архітектора Д. Дебоскета як новий в’їзд до Старокиївської фортеці. На початку XIX століття її розібрали після ліквідації фортеці у 1799 році, як повідомляє спільнота «Київ, якого немає».

Читати далі

Архівне фото Київської біржі на розі Хрещатика та Інститутської, зведеної 1886 року за проектом архітектора Шлейфера

Київська біржа 1886 року: що стояло на розі Хрещатика й Інститутської

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

На розі Хрещатика та Інститутської вулиці у 1886 році за проектом архітектора Г. Шлейфера була споруджена будівля Київської біржі — одна з найпомітніших комерційних споруд міста кінця XIX століття. Пам’ятка пережила кілька функціональних перетворень, постраждала під час пожежі 1941 року і була остаточно розібрана наприкінці 1940-х. Про це нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Архівне фото 1930-х років — чотириповерховий прибутковий будинок Севастьянова на розі Маріїнсько-Благовіщенської (нині Саксаганського) та Великої Васильківської у Києві

Прибутковий будинок Севастьянова: що стояло на розі Саксаганського до 1943 року

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття на розі вулиць Маріїнсько-Благовіщенської (нині Саксаганського) та Великої Васильківської у Києві височів чотириповерховий прибутковий будинок домовласника Севастьянова. Споруда в еклектичному стилі з виразними псевдоросійськими мотивами була знищена під час Другої світової війни у 1943 році — і сьогодні про неї нагадують лише архівні фотографії, які публікує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Київський замок: найбільша фортеця Подніпров’я, якої більше немає

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Київський замок, зведений у 1380-х роках на Замковій (Фролівській) горі, був найбільшою фортифікаційною спорудою в Подніпров’ї в XV–XVI століттях. Протягом кількох століть він слугував резиденцією київських воєвод, витримував напади та пожежі, поки остаточно не припинив існування у XVII столітті. Про його історію нагадує джерело сторінки «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Керамічна полив'яна писанка-брязкальце XII століття поряд із давніми хрестиками та перснем у вітрині Брами Заборовського — Національний заповідник «Софія Київська»

Писанка XII століття з фондів «Софії Київської» потрапила до експозиції

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Історія Києва.

Керамічна полив’яна писанка-брязкальце XII століття, що зберігалася у фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська», тепер доступна для відвідувачів в експозиції Брами Заборовського. Поштовхом до виставкового рішення став пост у Facebook, який за місяць переглянули понад 60 тисяч людей з України, Німеччини, Польщі, США, Великобританії та Канади, джерело.

Читати далі