Головні новини Києва сьогодні

Київські митники запобігли незаконному вивезенню за кордон рідкісної гаптованої ікони «Богоматір Знамення» першої половини XIX століття — культурну цінність виявили під час контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з України до Таїланду. За висновком експертів Національного музею історії України, ікона поєднує техніки олійного живопису та гаптування срібними нитками. Про це повідомляє Київська митниця.

Стара колоризована листівка з фондів бібліотеки «Особняки Києва» показує будівлі Маріїнської громади сестер-жалібниць Червоного Хреста на колишній Маріїнсько-Благовіщенській, нині вулиці Саксаганського, 75 — ще до того, як у 1913 році тут постав монументальний корпус архітектора Валеріана Рикова. На знімку — одноповерхові дерев’яні будинки з баштою-годинником і знаком Червоного Хреста, за даними довідника Дмитра Малакова та Зводу пам’яток історії та культури України.

Гостинний двір — найбільша історична руїна Києва і, за оцінками фахівців, усієї України. Будівля стоїть без даху та вікон, затягнута захисною сіткою: стан аварійний і надкритичний, з кожним місяцем лише гіршає. Сучасна історія занепаду розпочалася 2011 року, коли Кабмін виключив споруду зі списку пам’яток архітектури та передав в оренду приватній компанії. Сьогодні об’єкт належить державі, проте повноцінна реставрація досі не розпочалася, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Триповерховий прибутковий будинок на Великій Житомирській, 16, зведений на зламі ХІХ–ХХ століть у стилі історизму, сьогодні майже не впізнати: після Другої світової війни його надбудували двома поверхами, а у 1960–1970-х роках «осучаснили» керамічною плиткою з імітацією вишиванки. Від первісного вигляду на вулицю не лишилося майже нічого — хіба що з двору дивом уціліла частина стіни з оригінальним оздобленням. Нині споруда є шестиповерховою коробкою, типовою для доби боротьби з «архітектурними надмірностями». Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Особняк у Виноградному провулку в Києві зведений у 1905 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова у стилі модерн — і стоїть донині. За сто двадцять років він змінив кількох власників, пережив націоналізацію та пожежу вересня 1941 року, що знищила оригінальний декор інтер’єрів. Сьогодні будівля збереглася, хоча й зі зміненим плануванням та новими віконними рамами 1998 року, — повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

26 червня у Національному заповіднику «Софія Київська» в центрі Києва відбулася конференція «Право на спадщину. Відповідальність за культуру», присвячена захисту культурних цінностей під час збройних конфліктів. Захід об’єднав представників державних установ, міжнародних організацій, науковців, військових і музейників, які обговорили практичні механізми реалізації Гаазької конвенції 1954 року та документування воєнних злочинів проти культури.

Цегляний прибутковий будинок на Великій Житомирській, 31 — еталонний зразок комерційної забудови Києва початку ХХ століття. Його дореволюційним власником був Олімп Семенович Рябчинський, імовірно пов’язаний із міщанським станом або духовенством. Споруда зведена у стилі історизму: перший поверх слугував для крамниць, верхні — для житла. Будинок зберігся донині, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».