Головні новини Києва сьогодні

Гостиний двір на Подолі — найбільша історична руїна Києва і, ймовірно, всієї України. Будівля роками стоїть без даху та вікон, затягнута захисною сіткою, у стані, який фахівці характеризують як аварійний і надкритичний. Наприкінці 2021 року розпочалися часткові протиаварійні роботи, однак повноцінна реставрація так і не стартувала. Про стан пам’ятки повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

Києво-Печерська лавра — один із найдавніших монастирських комплексів України — цього року відзначає 975-річчя. Після російської атаки 15 червня Успенський собор утратив понад 80% покрівлі, а загалом на території Національного заповідника пошкоджено 19 об’єктів. Попри це реставратори й наукові співробітники щодня дбають про пам’ятки, а Троїцька надбрамна церква XII століття потребує підтримки меценатів і міжнародних фондів, щоб завершити реставрацію. Про це повідомляє «Національний заповідник Києво-Печерська лавра (Facebook)».

Десятинна церква — перший мурований храм України-Русі, зведений у 989–996 роках за наказом князя Володимира Великого, — за свою тисячолітню долю пережила монгольський штурм, польське пограбування і грабіжницькі розкопки курського поміщика Олександра Анненкова, який вивіз безцінні знахідки й безслідно їх знищив. Від унікальних мозаїк, мармуру та поховань домонгольської доби до нас дійшли лише фрагменти, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Будинок на Прорізній, 20 у Києві зведено 1878 року як двоповерховий цегляний для колезького секретаря Я. Мощинського. У 1917–1918 роках новий власник — адвокат Станіслав Жеромський — надбудував іще два поверхи, зберігши первісний план. Сьогодні це пам’ятка архітектури та характерний зразок київської житлової забудови доби пізнього модерну, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Прибутковий будинок на розі вулиці Сагайдачного та Боричевого узвозу зведений у 1894–1896 роках — ім’я архітектора не збереглося. Колись тут діяв готель із мебльованими кімнатами «Дніпровська гавань», де у 1894 році оселився майбутній письменник Олександр Купрін і прожив до 1896 року, створивши низку творів про київські низи. У 1978–1982 роках будинок реконструювали й надбудували ще один поверх — він і досі стоїть за адресою вул. Петра Сагайдачного, 4, про що повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Садиба родини Грушевських на вул. Паньківській, 9 у Києві — одна з найдраматичніших втрат міської спадщини початку XX століття. У 1908 році родина придбала ділянку на розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної, де згодом за проєктом Василя Кричевського звели семиповерховий прибутковий будинок. 25 січня 1918 року його обстріляли запальними снарядами, будівля палала три доби, а в 1921-му залишки підірвали. Сьогодні на місці, що вціліло, — Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського. повідомляє «Реновація UA (Facebook)»

Архівне фото Русанівки 1974 року, зроблене біля пішохідного мосту через канал, зафіксувало молодих аспірантів, які розв’язують математичні формули просто на асфальті. Колоризований знімок фотографа С. Крячка опублікував портал Spraga.info — і кадр швидко привернув увагу тих, хто цікавиться історією київських житлових масивів. повідомляє Макс Бахматов.