Як виглядала Десятинна церква і чому її так назвали?

Храм зводили одночасно як культову споруду і як фортифікаційний об’єкт. Князь Володимир Великий пожертвував на його будівництво десяту частину своїх доходів — десятину. Офіційно церква була присвячена Успінню Пресвятої Богородиці, проте в народній і літописній традиції закріпилася саме назва «Десятинна». На плані міста 1803 року архітектора Андрія Меленського вона фігурує як «Кам’яна церква на честь чудотворця Миколая, звана Десятинною» — свідчення того, що на той момент пам’ять про храм ще жила в міській топонімії.

Що сталося з храмом під час монгольської навали?

У 1240 році під час захоплення Києва військами Батия та його союзників-суздальців церква стала останнім прихистком для киян. Ординці не змогли взяти її штурмом і застосували метальні машини — у літописах їх називали «пороками», — які зрештою зруйнували стіни. Від храму лишилися руїни. Повністю зберігся лише південно-західний кут будівлі: наприкінці XVI — на початку XVII століття тильний отвір закрили дерев’яною стіною, утворивши невелику каплицю для святкових служб.

Чому поляки і курський поміщик пограбували руїни?

У XVII столітті руїни непогано «освоїли» поляки. У 1614–1633 роках для будівництва катедрального костелу святих Апостолів Петра і Павла на Подолі — головного римо-католицького храму Києва та резиденції київських римо-католицьких єпископів — використали як каміння зі зруйнованого храму, так і декоровані архітектурні деталі. Пізніше митрополит Петро Могила провів розкопки, знайшов саркофаг князя Володимира і його дружини Анни та розпорядився зміцнити решту споруди.

У 1824 році митрополит Євгеній Болховітінов доручив розчистити фундамент Десятинної церкви. Археологи знайшли залишки мармуру, мозаїки, яшми та поховання, зокрема саркофаг, визначений як «саркофаг княгині Ольги». Розкоп залишили без охорони — і він став легкою здобиччю грабіжників. Серед тих, хто вів самовільні розкопки на теренах святині, був курський поміщик Олександр Анненков, який провів низку розкопок в історичній частині Києва. Безцінні знахідки осіли в приватних руках і зникли безслідно.

Що таке пороки у середньовічних літописах?

Пороками у давньоруських літописах називали метальні машини важільного типу. За принципом дії вони були аналогічні європейським требюше, або фрондиболам: противага на одному кінці важеля різко опускалася, закидаючи снаряд — камінь чи горщик із запальною сумішшю — на велику відстань. Саме ці машини монголи застосовували при облозі укріплених міст і фортець, і вони виявилися ефективнішими за будь-який прямий штурм.

Що на місці Десятинної церкви тепер?

Від першого мурованого храму України-Русі сьогодні збереглися лише фундаменти. Питання відбудови чи музеєфікації залишається відкритим і досі викликає дискусії серед істориків та музейників. Мозаїки, мармур і яшма, знайдені під час розкопок XIX століття, здебільшого розпорошені або втрачені — наслідок багатовікового мародерства і байдужості до власної спадщини.

Чому це важливо знати

Десятинна церква — не просто перший мурований храм на українських землях. Це символ державності Київської Русі, свідомо знищуваний упродовж століть: спершу завойовниками, потім чужинськими будівничими, нарешті — грабіжниками під виглядом «дослідників». Кожен втрачений фрагмент мозаїки чи мармуру — це вирвана сторінка з найдавнішої книги Києва, яку вже не відновити.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Музей Марії Примаченко на Київщині відновить французький архітектор. Також ми повідомляли, що Ан-8 на Оболоні: як зник літак-легенда 7-го мікрорайону.