Чому журналісти з усього світу приїхали до Лаври?

Візит понад 30 представників українських та міжнародних медіа ініціювала команда Міністерства закордонних справ України. Мета — розповісти світові про історію Лаври, її значення для української та світової культури, а також про те, як зберігають пам’ятки під час активних бойових дій. Наукові співробітники Національного заповідника супроводжували журналістів упродовж усього візиту — щоб показати Лавру з української перспективи, без імперських міфів і нав’язаних трактувань.

Що сталося з Успенським собором після атаки?

Удар 15 червня завдав Успенському собору серйозних руйнувань: храм утратив понад 80% покрівлі. Загалом на території Національного заповідника пошкоджено 19 об’єктів. Журналістам про стан собору та перспективи його відновлення розповів заступник генерального директора Національного заповідника з правових питань та розвитку Іван Яговенко.

Яка доля Троїцької надбрамної церкви?

Троїцька надбрамна церква — єдиний храм початку XII століття в Україні, що зберігся майже без перебудов. Її внутрішній простір вкриває живопис доби українського бароко. Реставрацію пам’ятки досі не завершили, тому вона потребує підтримки меценатів і міжнародних фондів. Детальніше про роботи з порятунку церкви читайте в матеріалі «Троїцька надбрамна церква Лаври: як її рятують від руйнування».

Що таке українське бароко?

Українське бароко — самобутній архітектурний і мистецький стиль, що сформувався на українських землях у XVII–XVIII століттях. На відміну від західноєвропейського бароко, він відзначається стриманішою декоративністю й органічним поєднанням з місцевими будівельними традиціями. Живопис у техніці фрески й темпери, яким вкриті стіни Троїцької надбрамної церкви, — характерна риса цієї мистецької доби.

Що ще показали журналістам під час візиту?

Гості побували у тимчасово закритій для широкого загалу виставці «Відроджений всесвіт» — з відновленими творами живопису. З ними познайомила завідувачка сектору наукової реставрації та консервації творів образотворчого мистецтва Альона Крестініна. Про реставрацію старовинних тканин розповів завідувач сектору наукової реставрації творів декоративно-прикладного мистецтва Володимир Назар. Також медійники спустилися до лаврських печер — місця, з якого й почалася історія Печерського монастиря.

Чому це важливо знати

Києво-Печерська лавра — не лише релігійна споруда, а й одне з найважливіших свідчень тяглості української культури від XI століття до сьогодні. Кожна пошкоджена будівля, кожен втрачений фрагмент живопису — це вирвана сторінка з колективної пам’яті. Розповідати про Лавру без викривлень, показувати її справжню українську ідентичність — так само важливо, як і фізично відновлювати зруйноване.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Київ: у Лаврі презентували інклюзивний відеопроєкт про Троїцьку надбрамну церкву. Також ми повідомляли, що Поділ і Замкова гора в XIX столітті: що знищили у 1930-х.