У XVIII столітті на перетині сучасних вулиць Володимирської та Ярославового Валу в Києві існувала мурована барокова брама, зведена замість засипаних Золотих воріт. Споруду збудували у 1750-х роках за проектом архітектора Д. Дебоскета як новий в’їзд до Старокиївської фортеці. На початку XIX століття її розібрали після ліквідації фортеці у 1799 році, як повідомляє спільнота «Київ, якого немає».
Київська біржа 1886 року: що стояло на розі Хрещатика й Інститутської
На розі Хрещатика та Інститутської вулиці у 1886 році за проектом архітектора Г. Шлейфера була споруджена будівля Київської біржі — одна з найпомітніших комерційних споруд міста кінця XIX століття. Пам’ятка пережила кілька функціональних перетворень, постраждала під час пожежі 1941 року і була остаточно розібрана наприкінці 1940-х. Про це нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Прибутковий будинок Севастьянова: що стояло на розі Саксаганського до 1943 року
Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття на розі вулиць Маріїнсько-Благовіщенської (нині Саксаганського) та Великої Васильківської у Києві височів чотириповерховий прибутковий будинок домовласника Севастьянова. Споруда в еклектичному стилі з виразними псевдоросійськими мотивами була знищена під час Другої світової війни у 1943 році — і сьогодні про неї нагадують лише архівні фотографії, які публікує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Київський замок: найбільша фортеця Подніпров’я, якої більше немає
Київський замок, зведений у 1380-х роках на Замковій (Фролівській) горі, був найбільшою фортифікаційною спорудою в Подніпров’ї в XV–XVI століттях. Протягом кількох століть він слугував резиденцією київських воєвод, витримував напади та пожежі, поки остаточно не припинив існування у XVII столітті. Про його історію нагадує джерело сторінки «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Писанка XII століття з фондів «Софії Київської» потрапила до експозиції
Керамічна полив’яна писанка-брязкальце XII століття, що зберігалася у фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська», тепер доступна для відвідувачів в експозиції Брами Заборовського. Поштовхом до виставкового рішення став пост у Facebook, який за місяць переглянули понад 60 тисяч людей з України, Німеччини, Польщі, США, Великобританії та Канади, джерело.
Бульвар Шевченка, 30: будинок 1840-х знесли у березні 1998 року
На бульварі Шевченка в Києві у березні 1998 року знесли будинок у садибі №30 — цінну пам’ятку забудови першої половини ХІХ століття. Споруду зведено у 1840-х роках як двоповерхову, а у ХХ столітті надбудовано третім поверхом. Про втрачений об’єкт нагадала спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Воскресенська церква-ротонда Меленського: ампір на Подолі
Воскресенська церква-ротонда Вознесенського Фролівського монастиря в Києві була зведена у 1824 році за проєктом архітектора Андрія Меленського, розробленим у 1820 році. Споруда постала на Подолі як частина масштабної відбудови монастиря після катастрофічної пожежі 1811 року, що знищила попередній дерев’яний храм. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».
Будинок модерну на Тарасової: як Київ втратив пам’ятку 1909 року
П’ятиповерховий прибутковий будинок у стилі модерн на вулиці Алли Тарасової, 4 у Києві, зведений 1909 року в садибі І. Червоненкіса, було знесено у 2012 році після пожежі. Перед цим будівлю роками свідомо доводили до аварійного стану, аби звільнити ділянку під офісний центр. Про історію споруди нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Парад на Хрещатику і звільнення Києва: польсько-українська перемога 1920 року
9 травня 1920 року — 106 років тому — Хрещатиком пройшов переможний парад на честь звільнення Києва від більшовиків. Польські та українські війська за два тижні стрімкого наступу вибили Червону армію зі столиці України — і цей день увійшов до однієї з найяскравіших, хоч і маловідомих сторінок польсько-українського бойового братерства, розповідає ДВКА.








