Головні новини Києва сьогодні

Будинок за адресою вулиця Спаська, 8-Б у Києві — житловий флігель, зведений у 1900–1901 роках за проектом архітектора Андрія-Фердінанда Краусса. Це частина історичної садиби, що належала відомому купцю 1-ї гільдії Тев’є Апштейну. Чотириповерхова споруда виконана у стилі історизму з елементами неоренесансу, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ».

Один із найбільших історичних будинків на вулиці Золотоворітській — прибутковий будинок №11, зведений 1880 року за проектом архітектора О. Шіле, — був майже повністю демонтований під час реконструкції комплексу готелю «Прага». Від пам’ятки збереглася лише частина фасадної стіни. Про долю будинку нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Будинок на вулиці Петра Сагайдачного, 27-б на Подолі — один з небагатьох у районі, що вижив після Великої пожежі 1811 року. Первісно тут був заїзд, зведений наприкінці XVIII ст. Споруда відома як «будинок Іщенка» — за іменем київського срібляра, якому вона належала, нагадує ДІАЗ «Стародавній Київ».

Одна з останніх споруд забудови Куренівки XIX ст. — двоповерховий цегляний будинок на вулиці Кирилівській, 121а — зникла з міської карти у 2015 році. На її місці мав з’явитися офісний центр, нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Рівно 404 роки тому, 28 квітня 1622 року, Київ провів найвеличнішу поховальну процесію XVII століття — тіло гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного було поховане у Богоявленській соборній церкві на Подолі. Нині його могила перебуває під асфальтом на території Національного університету «Києво-Могилянська академія», нагадує ДІАЗ «Стародавній Київ».

На вулиці Петра Сагайдачного, 27 стоїть двоповерхова кам’яниця, збудована у 1830–1840-х роках за проєктом архітектора Людвіка Станзані, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ». Садиба Миколи Балабухи — один із найвиразніших зразків класицизму в забудові Подолу і нерозривна частина київської гастрономічної та підприємницької спадщини.

У 1875 році на Рибальській вулиці в Києві збудували один із перших у Російській імперії телеграфних парків — комплекс із двох масивних цегляних сараїв для зберігання майна військового телеграфу. Унікальні будівлі у «цегляному дусі» зникли: перший згорів на початку 1990-х, другий знесли у грудні 2006 року, повідомляє «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

На Прорізній вулиці у Києві у 1874 році за проектом архітектора О. Шіле постала будівля Музичного училища — першого спеціалізованого музичного навчального закладу міста. З 1913 року тут містилась Київська консерваторія. Восени 1941 року будівлю разом із сусідніми спорудами зруйнували, а залишки включили до об’єму корпусу телерадіоцентру, повідомляє «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

На Жилянській вулиці в Києві на початку XX ст. стояв триповерховий прибутковий будинок у стилі неоренесансу — садиба №79. Поруч з ним — двоповерховий мурований будинок №77 та одноповерховий дерев’яний особняк №81. Ці три споруди відображали строкату забудову вулиці на межі XIX–XX століть. Усі вони знесені до кінця 1990-х років, повідомляє сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».