Наприкінці X — на початку XI століття впритул до Десятинної церкви в Києві стояв Південний палац — парадна споруда часів князя Володимира, зведена візантійськими майстрами. Разом із Десятинною церквою та Західним палацом він утворював єдиний архітектурний ансамбль. Залишки будівлі вперше відкрили у 1868 році, а її дослідженнями займалися Д. Мілєєв у 1911 році та С. Вельмін у 1914 році, про що джерело розповідає докладно.
Садиба Дмитрієва на Подолі: КМДА зробила перший крок до реставрації
Департамент охорони культурної спадщини КМДА 7 травня 2026 року на засіданні презентував паспорт садиби купця Н.М. Дмитрієва на вулиці Хорива, 2 у Подолі. Це перший і обов’язковий крок до підписання охоронного договору та початку реставрації комплексу, що простояв закинутим понад 10 років, повідомляє активіст Дмитро Перов.
Брама Заборовського: барокова перлина у Георгіївському провулку
Брама Заборовського у Георгіївському провулку Києва — одна з небагатьох пам’яток доби українського бароко, що частково збереглася до наших днів. Споруджена у 1746 році як західні ворота Софійського монастиря та головний в’їзд до подвір’я митрополита, вона приховує у своєму декорі цілий пласт архітектурної та релігійної символіки XVIII століття. Про це розповідає сторінка «Реновація UA».
Київському фунікулеру — 121 рік: як працює легендарний підйомник
7 травня 2025 року київський фунікулер відзначає 121 рік від початку роботи. За понад столітню історію він перетворився на справжню візитівку столиці й невіддільну частину міської транспортної системи, щодня з’єднуючи Поділ і Верхнє місто. Про ювілей джерело повідомляє КП «Київпастранс».
На Батиєвій горі згорів будинок залізничників 1890-х: Кондукторська, 40
На вулиці Кондукторській, 40 на схилах Батиєвої гори в Києві згорів дерев’яний будинок залізничників 1890-х років — один із останніх збережених зразків дерев’яної садибної забудови цього кварталу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Скоморохи XI століття і сучасний український цирк
Є мистецтва, які потребують перекладу. Є тексти, які треба пояснювати. Є історичні контексти, які складно донести іноземній аудиторії. А є цирк. Він працює одразу — через тіло, ризик, точність, музику, сміх, напругу і довіру. Дитина, яка не знає жодного слова мовою артиста, розуміє його з першої секунди. Глядач у Києві, Парижі чи Монреалі однаково затамовує подих, коли людина під куполом робить неможливе. Саме тому цирк — не «легка розвага». Це одна з найуніверсальніших мов культури. І, можливо, саме тому ми так довго її недооцінювали.
Садиба Конраді на Подолі: перлина київського історизму
Садиба Конраді — колишній прибутковий будинок на розі вулиць Петра Сагайдачного, 23, та Ігорівської — вважається однією з найвишуканіших споруд Подолу. Триповерхова цегляна будівля, зведена у 1898 році, вирізняється багатим ліпленим декором у формах історизму з ренесансно-бароковими елементами. Про її архітектурні особливості повідомляє видання.
Київський театр ляльок: від 1927 року до казкового палацу на Грушевського
Київський державний академічний театр ляльок на вулиці Грушевського — найстаріший театр ляльок в Україні. Його заснували 27 жовтня 1927 року як філію Театру юного глядача. Ініціаторами стали Олександр Соломарський та Ірина Дєєва. Майже вісім десятиліть театр мандрував різними сценами, доки у грудні 2005 року не відкрив двері у власному казковому палаці над вулицею Грушевського, пише «Реновація UA».
Будинок ювеліра Коробки на Сагайдачного: пам’ятка XIX ст. досі занедбана
На вулиці Петра Сагайдачного, 20/2 на Подолі занепадає двоповерхова кам’яниця початку XIX століття — будинок ювеліра Федора Коробки, пам’ятка архітектури національного значення, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ». Попри охоронний статус і повернення у власність київської громади рішенням Верховного Суду у 2018 році, садиба досі стоїть без реставрації.








