Перейти до основного вмісту

Дерев’яний будинок на Вознесенському узвозі: пам’ятка з котами та горельєфом

Дерев’яний будинок 1893 року на Вознесенському узвозі, 13 — один із небагатьох уцілілих зразків малоповерхового дерев’яного житла, характерного для київських околиць другої половини XIX століття. Будівля зберегла різьблений декор, цегляну огорожу з фігурами котів та меморіальну дошку на честь історика архітектури І. В. Моргилевського, який мешкав тут із 1925 по 1942 рік. Будинок досі стоїть і є пам’яткою, про що повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

17 Липня 2026 о 8:30|Історія Києва|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Дерев'яний будинок 1893 року на Вознесенському узвозі 13 у Києві з різьбленими фронтонами і цегляною огорожею
Фото: Реновація UA (Facebook) | 1920×1080

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Як виглядав і чим особливий цей будинок?

Будинок на Вознесенському узвозі, 13 зведений 1893 року і належить до типу малоповерхового дерев’яного житла, у якому мешкали представники середнього достатку на тодішніх київських околицях. Поля трикутних фронтонів і фриз прикрашені різьбленими вставками з геометричними та рослинними мотивами. Вдалі пропорції та якість опрацювання деталей свідчать про високий професійний рівень архітектора. Будівля є рідкісним прикладом збереженої дерев’яної забудови XIX століття — більшість подібних споруд у Києві вже зникла.

Що таке фронтон і чому різьблення на ньому — ознака майстерності?

Фронтон — трикутне завершення фасаду між двосхилим дахом і карнизом. У дерев’яній архітектурі XIX століття фронтони та фризи нерідко прикрашали різьбленням: це був доступний спосіб надати скромному житловому будинку виразності та індивідуальності. Геометричні й рослинні мотиви різьблення виконували вручну, і їхня якість безпосередньо залежала від кваліфікації майстра. Збереження такого декору на будинку 1893 року — велика рідкість для сучасного Києва.

Чим відома огорожа з котами?

Єдиний архітектурний ансамбль із будинком утворює цегляна огорожа з воротами, виконана в архітектурних формах першого поверху. Праворуч від будинку на огорожі розміщені фігури котів і кішок — деталь, що перетворила пам’ятку на справжній міський орієнтир і надала їй неповторного характеру. Завдяки цьому будинок відомий серед киян неофіційно як «будинок із котами».

Хто такий І. В. Моргилевський і чому йому встановили дошку?

У квартирі №2 цього будинку з 1925 по 1942 рік проживав історик архітектури Іполит Владиславович Моргилевський (1889–1942). У 1993 році на фасаді встановили бронзову меморіальну дошку з його горельєфним портретом. Присутність меморіальної дошки додає будівлі ще одного виміру — вона є не лише зразком архітектури, а й місцем пам’яті про людину, яка досліджувала саму архітектурну спадщину.

Що загрожує таким будинкам у сучасному Києві?

Дерев’яна малоповерхова забудова XIX століття зникає з київського пейзажу стрімко: старі будинки руйнуються від занедбаності, знищуються під час «реконструкцій» або поступаються місцем новобудовам. Проблема характерна для всього історичного центру — Андріївський узвіз занепадає, і громада шукає шляхи порятунку. Будинок на Вознесенському узвозі, 13 поки вцілів, однак його доля, як і доля інших дерев’яних пам’яток, залежить від уваги суспільства та рішень влади.

Чому це важливо знати

Дерев’яний будинок 1893 року на Вознесенському узвозі — живе свідчення того, як виглядав повсякденний Київ понад століття тому. Такі споруди зберігають масштаб, матеріал і деталі, яких не відтворить жодна реконструкція. Знаючи про них, кияни можуть вимагати їхньої охорони — і не дозволити місту остаточно втратити зв’язок із власним минулим.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Київська брама Старої Печерської фортеці: як зникла барокова пам’ятка. Також ми повідомляли, що Пожежники дві години гасили приватний будинок у Дарниці: постраждалих немає.

Автор
Дерев'яний будинок на Вознесенському узвозі: пам'ятка з котами та горельєфом
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →