Як виглядав будинок і що прикрашало його фасад?

Будинок спорудили за участю архітекторів Владислава Городецького та Мартіна Клуга. Цегляний фасад витримано у неоренесансних формах: рустовані лопатки, колони коринфського ордера та скульптурні зображення Меркурія — бога торгівлі. Його «жезли» прикрашають замки над вікнами четвертого поверху, а зображення самого Меркурія розміщене у тимпані фронтону. Дата «1884» на фасаді — не рік будівництва споруди, а рік початку діяльності Кімаєра в Києві.

Хто такий Йосиф Кімаєр і чому його фірма стала першою в Києві?

У другій половині ХІХ століття Відень задавав тон у меблевій справі по всій Європі. Кімаєр одним із перших налагодив продаж австрійських меблів у Києві та зрештою випередив усіх конкурентів. Для виробництва він використовував український дуб, а інші породи деревини завозив із різних країн. На його київській фабриці працювало близько 100 робітників — чималий показник для підприємства того часу. Магазини фірми на перших поверхах будинку вважалися одними з найпрестижніших меблевих салонів міста, а верхні поверхи власник здавав в оренду під помешкання.

Що сталося з будинком у вересні 1941 року і яким він є зараз?

Під час Другої світової війни, у вересні 1941-го, пожежа на Хрещатику пошкодила фасад і повністю знищила інтер’єри будинку. Відбудова відбулася наприкінці 1940-х років, однак повністю відновити споруду не вдалося: збереглися лише головний фасад, периметр зовнішніх стін та поверхи флігельного будинку. Втрата внутрішніх просторів означала, що від оригінальної архітектури залишилася лише зовнішня «оболонка». Сьогодні колишня резиденція меблевої фірми — головна будівля Міністерства юстиції України, а в цоколі облаштований один із входів на станцію метро «Хрещатик».

Що таке коринфський ордер і чому його обрали для цього фасаду?

Коринфський ордер — один із трьох класичних архітектурних ордерів Стародавньої Греції, найпишніший із них. Його головна ознака — капітель, густо вкрита листям аканта. В архітектурі неоренесансу XIX століття коринфський ордер активно використовували для оздоблення фасадів прибуткових будинків і торговельних установ: він підкреслював заможність власника й солідність закладу. Вибір саме цього ордера для резиденції меблевої фірми Кімаєра цілком відповідав духу тогочасної ділової репрезентації.

Чому це важливо знати

Будинок на Городецького, 13 — свідок підприємницького Києва другої половини ХІХ століття, коли місто активно інтегрувалося в загальноєвропейський економічний і культурний простір. Навіть у спотвореному відбудовою вигляді його фасад зберігає сліди тієї епохи, а щоденний потік відвідувачів Мін’юсту й пасажирів метро проходить повз нього, здебільшого не підозрюючи про меблевого магната, якому будівля завдячує своїм виглядом.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, на розі Хрещатика й Інститутської колись стояла Київська біржа 1886 року. Також ми розповідали про будинок на Костянтинівській, 1, де модерн ховається під рожевою фарбою 1980-х.