Звідки взялася дата «1881–1882» на фасаді?

Чавунна охоронна дошка з’явилася на будинку як офіційна пам’яткоохоронна позначка. Проте у наукових енциклопедіях і літературі відомості про час спорудження особняка були суперечливими — різні джерела називали дати від 1870-х років аж до 1913 року. Саме ця розбіжність змусила дослідників у 1980-х роках звернутися до архівів і перевірити все заново.

Як лист Варвари Ханенко ввів дослідників в оману?

На початку архівного пошуку науковці натрапили на лист Варвари Ханенко, датований 1881 роком. Документ спочатку пов’язали з будівництвом особняка на Терещенківській, 15, що, здавалося б, підтверджувало офіційну дату на дошці. Однак подальше вивчення показало: цей лист не стосується зазначеного будинку. Так перша архівна знахідка виявилася помилковим слідом.

Які документи встановили справжню дату будівництва?

Істину вдалося встановити завдяки двом ключовим документам. Перший — план садиби, з якого випливає, що будівництво будинку та флігеля було дозволено у квітні 1887 року. Другий — купча за жовтень 1888 року, де особняк уже згадується як готова споруда. Разом ці документи окреслюють чіткий діапазон: будинок зведено у 1887–1888 роках.

Що таке купча і чому вона є надійним історичним джерелом?

Купча — це нотаріально засвідчений документ про купівлю-продаж нерухомості, що мав юридичну силу в Російській імперії. У тексті купчої зазвичай детально описували об’єкт угоди: його стан, межі ділянки, наявні будівлі. Саме тому згадка в купчій про готовий особняк є надійним свідченням — на жовтень 1888 року будинок точно існував і був придатним для передачі у власність.

Що на фасаді будинку тепер?

Попри встановлену помилку, чавунна охоронна дошка з датою «1881–1882 рр.» залишається на фасаді особняка дотепер. Будинок функціонує як Музей Ханенків — один із найвідоміших художніх музеїв Києва. Виправлення офіційної охоронної документації потребує окремого адміністративного рішення, яке, судячи з усього, досі не ухвалено.

Чому це важливо знати

Помилка на фасаді будинку Ханенків — це не дрібна неточність, а наочний приклад того, як хибна інформація може десятиліттями закріплюватися в офіційному статусі пам’ятки. Київська архітектурна спадщина потребує не лише охорони мурів, а й точності в документах — адже саме вони формують колективну пам’ять міста і є основою для будь-якої подальшої реставрації чи дослідження.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, На автодромі «Чайка» під час тренування загинув гонщик Артем Тараненко. Також ми повідомляли, що ШІ намагався довести, що він свідомий — і програв.