Двоповерховий готельний корпус Покровського монастиря на Кудрявці, збудований після заснування обителі у 1889 році, був знесений у 1970-х роках — на його місці звели медичний заклад. Споруда, що стояла в північно-західній частині монастирської території паралельно до вулиці М. Пимоненка, вирізнялася характерними псевдоросійськими архітектурними формами і складною декоративною програмою, джерело.

Богоявленський собор на київському Подолі пережив масштабну руйнацію під час пожежі 1811 року, яка знищила цілий район, і впродовж наступних восьми десятиліть поступово відновлювався — від спрощених бань після першої реставрації до урочистого вигляду, порівнянного з головними соборами міста. Про цю маловідому сторінку київської архітектурної історії розповідає сторінка «ДІАЗ Стародавній Київ».

Київська брама — північний в’їзд до Старої Печерської фортеці (цитаделі), розташована між Спаським і Петровським бастіонами — була зведена ще у 1679 році козаками гетьмана Івана Самойловича, а у 1880-х роках її розібрали як таку, що втратила стратегічне значення. Сьогодні на її місці проходить проїжджа частина сучасної вулиці Лаврської — поблизу будинків №6 і №8. Про це нагадує джерело сторінки «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».