«Пряниковий» будинок із кутовою вежею на площі Українських Героїв — прибутковий будинок Сніжка-Хлєбнікової — зведений на початку XX століття і вважається однією з найвідоміших архітектурних перлин старого Києва. Проєкт 1897 року створив архітектор Михайло Артинов, однак невдовзі його кар’єру зруйнував скандал із коштовностями. У радянський час будівля втратила вежечку та мансардний поверх, частково відновлені лише у 2000-х, — повідомляє «Реновація UA».

Темно-бежевий цегляний будинок на вулиці Саксаганського, 96, між Галицькою площею та вулицею Скоропадського — одна з найбагатше оздоблених споруд цієї вулиці. Його звів архітектор Мартін Клуг, проте після завершення будівництва йому довелося віддати будинок банку — через борги він збанкрутував. Сьогодні споруда добре збереглася: тут працюють банк, адвокатська та страхова компанії, а після реставрації приблизно у 2008–2010 роках будівля отримала мансардний поверх, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Стара колоризована листівка з фондів бібліотеки «Особняки Києва» показує будівлі Маріїнської громади сестер-жалібниць Червоного Хреста на колишній Маріїнсько-Благовіщенській, нині вулиці Саксаганського, 75 — ще до того, як у 1913 році тут постав монументальний корпус архітектора Валеріана Рикова. На знімку — одноповерхові дерев’яні будинки з баштою-годинником і знаком Червоного Хреста, за даними довідника Дмитра Малакова та Зводу пам’яток історії та культури України.

Триповерховий прибутковий будинок на Великій Житомирській, 16, зведений на зламі ХІХ–ХХ століть у стилі історизму, сьогодні майже не впізнати: після Другої світової війни його надбудували двома поверхами, а у 1960–1970-х роках «осучаснили» керамічною плиткою з імітацією вишиванки. Від первісного вигляду на вулицю не лишилося майже нічого — хіба що з двору дивом уціліла частина стіни з оригінальним оздобленням. Нині споруда є шестиповерховою коробкою, типовою для доби боротьби з «архітектурними надмірностями». Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Особняк у Виноградному провулку в Києві зведений у 1905 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова у стилі модерн — і стоїть донині. За сто двадцять років він змінив кількох власників, пережив націоналізацію та пожежу вересня 1941 року, що знищила оригінальний декор інтер’єрів. Сьогодні будівля збереглася, хоча й зі зміненим плануванням та новими віконними рамами 1998 року, — повідомляє «Реновація UA (Facebook)».