Будинок на Саксаганського, 45: як у Києві боролися з вуличним шумом

Експериментальний житловий будинок на вулиці Саксаганського, 45 у центрі Києва збудований у 1979 році з незвичною для свого часу метою — захистити мешканців від шуму жвавої міської вулиці. Архітектори Н. Г. Бурштинська та В. М. Шарапов і інженер Я. Д. Шамес розробили особливе планувальне рішення, яке вирізняє цей будинок серед сусідньої забудови. Він досі стоїть за тією самою адресою, як наочний приклад містобудівного пошуку радянської доби. Про це повідомляє «Реновація UA».

26 Червня 2026 о 10:31|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:

Фасад експериментального житлового будинку 1979 року на вулиці Саксаганського, 45 у Києві з декоративними рамками навколо вікон

Фото: Реновація UA | 1920×1080

Як виглядає цей будинок і чим він незвичний?

На перший погляд будинок на Саксаганського, 45 привертає увагу незвичними рамками навколо вікон на фасаді — вони одразу впадають в око на тлі типової міської забудови. Проте головна особливість не декоративна, а планувальна: на бік вулиці виходять лише вікна коридорів і кухонь, тоді як вікна всіх житлових кімнат дивляться у двір. Саме це рішення й було серцевиною експерименту.

Навіщо архітектори так організували простір?

Мета проєкту — зменшити вплив вуличного шуму на мешканців. Логіка проста: кухня й коридор потребують менше тиші, ніж спальня чи вітальня, тож саме їх можна «повернути» до гучної магістралі. Такий підхід дозволяв без складних технічних засобів поліпшити акустичний комфорт квартир у центрі великого міста.

Що відомо про декоративні рамки на фасаді?

Незвичні рамки навколо вікон — одна з найпомітніших рис будинку. Утім, достеменно невідомо, чи вони якось впливали на шумоізоляцію, чи були суто декоративним елементом архітектурного задуму. Це питання залишається відкритим і додає будівлі певної загадковості.

Що таке експериментальне житлове будівництво радянської доби?

У 1960–1980-х роках радянські архітектори мали право на так звані експериментальні проєкти — будинки, де відпрацьовувалися нові планувальні або конструктивні рішення перед їхнім масовим упровадженням. Такі об’єкти будувалися в реальних умовах і слугували живою лабораторією: вдале рішення могло згодом стати нормою, невдале — залишитися поодиноким прикладом. Будинок на Саксаганського, 45 — саме такий випадок: спроба вирішити актуальну міську проблему нестандартним способом. Схожі пошуки комфорту в міській забудові можна простежити й на прикладі прибуткового будинку на Великій Житомирській, 31 — там теж шукали баланс між естетикою та функціональністю.

Чому це важливо знати

Київ зберігає чимало будівель, чия цінність прихована за звичайним фасадом. Експериментальний будинок на Саксаганського, 45 нагадує: архітектура — це не лише краса, а й постійний пошук відповідей на повсякденні проблеми городян. Знати такі місця — означає краще розуміти, як місто думало про людину і як цей досвід може надихати сучасних містобудівників.