Серце київського Подолу крізь століття

Краєзнавці вважають, що історія Житнього ринку сягає часів Київської Русі, коли торговиця була справжнім серцем Подолу, а ринкову площу розділяла річка Глибочиця. У XV столітті це місце стало головним торговельним центром міста — завдяки безпосередній близькості до Дніпра та річкової гавані.

Архівні кадри засвідчують, як навколо площі формувався унікальний архітектурний ансамбль. Ще у XII столітті тут зводили храми коштом торговельно-ремісничих об’єднань — зокрема церкву Богородиці Пирогощі. Сьогодні ринок оточують церква Миколи Притиска, церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього та корпуси Флорівського монастиря.

Серед найцінніших світлин у добірці — знімок Житнього ринку та панорами Подолу наприкінці ХІХ століття з ательє Д. Маркова, а також фотографія 1888 року, зроблена типографією Стефана Кульженка. Ці кадри демонструють тогочасне повсякденне міське життя та торгівлю на площі.

Драматичні сторінки й архітектурна пам’ятка модернізму

Окрім мирного торгу, Житній ринок став свідком і трагічних подій: у квітні 1919 року він був одним із осередків Куренівського повстання проти більшовиків. Добірка ДІАЗ також включає світлини археологічних розкопок 1970-х років, що проводилися безпосередньо на місці ринку.

Сучасну будівлю критого ринку, яка є визнаною пам’яткою київського модернізму, відкрито у 1980 році. Її спроєктували архітектори О. Моніна та В. Штолько разом із конструктором Б. Беднарським. До святкування 1500-річчя Києва фасад споруди прикрасили металевим панно «Із варяг у греки» — роботою художника Анатолія Домнича.

Рубрика, що зберігає пам’ять міста

«Антикварна неділя» на сторінці ДІАЗ «Стародавній Київ» — регулярна рубрика, у межах якої заповідник ділиться архівними матеріалами про різні куточки столиці. Подібні добірки дозволяють киянам та всім, хто цікавиться історією міста, побачити, яким був Поділ у різні епохи, і краще зрозуміти архітектурну та культурну спадщину одного з найстаріших районів Києва.

Галерея: ще більше архівних кадрів Житнього ринку