Як виглядала будівля трибун стадіону «Динамо»?

Споруда зустрічала гостей одразу від центрального входу стадіону й вирізнялася асиметричною композицією фасаду. Ліву частину з головним входом до трибун оформили у вигляді двох масивних пілонів. Між ними розташовувався двоповерховий корпус, прикрашений шістьма спареними колонами, що підпирали розвинений антаблемент з аттиком. Права частина мала вигляд критої галереї з аркадами. Загалом архітектура витримана у дусі поєднання ар-деко та неокласицизму — стилістики, характерної для зодчества середини 1930-х років.

Коли і чому збудували стадіон «Динамо»?

Стадіон «Динамо» став одним із перших спорткомплексів міста. Його спорудили у 1931–1933 роках у південній частині Хрещатого парку — з ініціативи керівництва київського ДПУ, за проектом архітектора П. Ржечицького. Активне будівництво на території тривало впродовж усіх 1930-х: саме тоді й з’явилась низка нових об’єктів, зокрема й трибуни з приміщеннями для коментаторів та адміністрації.

Що таке аттик і антаблемент у класичній архітектурі?

Антаблемент — це горизонтальна частина будівлі, що спирається на колони й складається з архітраву, фризу та карнизу. Аттик — надбудова над карнизом, яка завершує фасад і нерідко слугує для розміщення написів або декоративних елементів. Обидва елементи прийшли з античної архітектури і активно використовувалися в неокласицизмі та ар-деко 1930-х, коли радянські архітектори шукали монументальну мову для нових громадських споруд.

Чому будівлю трибун розібрали?

Під час реконструкції стадіону у 1960-х роках споруду трибун було розібрано. Детальніших обставин знесення джерело не уточнює, однак така доля була типовою для архітектури сталінської доби: масштабні перебудови хрущовської епохи нерідко знищували зразки попереднього десятиліття як «надлишкові» чи «застарілі».

Що на цьому місці тепер?

Стадіон «Динамо» у Хрещатому парку існує й досі, однак від архітектурного ансамблю 1930-х років — з його аркадами, колонами й аттиком — не лишилося нічого. Реконструкція 1960-х повністю змінила вигляд комплексу, стерши з нього виразний пласт довоєнної спортивної архітектури.

Чому це важливо знати

Втрачені спортивні споруди — не менш важлива частина міської спадщини, ніж храми чи садиби. Трибуни стадіону «Динамо» були свідченням того, як архітектура 1930-х намагалася поєднати монументальність із функціональністю. Знати про такі об’єкти — означає розуміти, яким був Київ до реконструкцій, і усвідомлювати, що кожне перетворення міста має свою ціну.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, «Матч очікування» в Бучі: 500 форм на трибунах — символ зниклих безвісти захисників. Також ми повідомляли, що Ярмарки в Києві 9–14 червня: де шукати в кожному районі.