Чотириповерховий будинок на вулиці Архітектора Городецького, 13, збудований у 1895–1897 роках, свого часу був резиденцією меблевої фірми Йосифа Кімаєра — одного з найуспішніших продавців австрійських меблів у Києві. Сьогодні тут розташована головна будівля Міністерства юстиції України та один із входів на станцію метро «Хрещатик». У вересні 1941 року будинок згорів, а відбудувати вдалося лише головний фасад, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Києво-Печерська лавра відзначає 975-річчя — у свято Успіння Пресвятої Богородиці, 15 серпня. Заснована 1051 року, за часів Ярослава Мудрого, майже тисячу років вона залишається невіддільною від історії України та Європи. Сьогодні заповідник повертає Лаврі український голос, відновлює пошкоджені святині та зберігає спадщину, повідомляє «Національний заповідник Києво-Печерська лавра (Facebook)».

Будинок на вул. Сокальській, 1 на Пріорці — перший із шести експериментальних будинків, зведених у Києві за проєктом архітектора Йосипа Каракіса. Його головна ідея — «галереї-палуби», спільні простори для мешканців, що мали змінити саме поняття сусідства. Будинок досі стоїть на своєму місці, а нещодавно з’явилася рідкісна архівна світлина: сам Каракіс поруч із власним творінням, — повідомляє «РМБО – Рада мешканців будинків Оболоні (Facebook)».

Будинок на Прорізній, 20 у Києві зведено 1878 року як двоповерховий цегляний для колезького секретаря Я. Мощинського. У 1917–1918 роках новий власник — адвокат Станіслав Жеромський — надбудував іще два поверхи, зберігши первісний план. Сьогодні це пам’ятка архітектури та характерний зразок київської житлової забудови доби пізнього модерну, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Архітектор Володимир Ніколаєв — людина, без якої Київ виглядав би інакше. Після закінчення Імператорської академії мистецтв у 1871 році він присвятив усе своє життя місту: обіймав посади міського та єпархіального архітектора, головного зодчого Києво-Печерської лаври, завершив будівництво Оперного театру та Володимирського собору, спроектував постамент пам’ятника Богдану Хмельницькому. Його київська спадщина — 27 громадських будівель, 18 храмів і понад вісімдесят церков у єпархії. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

Кирилівська церква — пам’ятка монументального мистецтва XII століття — отримала нове наукове дослідження: вийшла з друку колективна монографія, присвячена її історії, архітектурі та монументальному живопису. Видання стало результатом багаторічної наукової праці провідних фахівців і містить рідкісні ілюстративні матеріали. Проєкт реалізовано за підтримки OLOS-Academy та її засновниці Тетяни Троян, повідомляє «Національний заповідник «Софія Київська» (Facebook)».

Будинок на вулиці Терещенківській, 15, де сьогодні розміщений Музей Ханенків, упродовж десятиліть «носив» на своєму фасаді хибну дату: чавунна охоронна дошка стверджувала, що особняк зведено у 1881–1882 роках. Архівні дослідження, проведені у 1980-х роках під час підготовки до реставрації, спростували цю дату: документи підтвердили, що будинок збудовано у 1887–1888 роках. Дошка з помилковими роками, утім, досі залишається на фасаді. Про це повідомляє «Реновація UA (Facebook)».