Будинок на Прорізній, 20 у Києві зведено 1878 року як двоповерховий цегляний для колезького секретаря Я. Мощинського. У 1917–1918 роках новий власник — адвокат Станіслав Жеромський — надбудував іще два поверхи, зберігши первісний план. Сьогодні це пам’ятка архітектури та характерний зразок київської житлової забудови доби пізнього модерну, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Архітектор Володимир Ніколаєв — людина, без якої Київ виглядав би інакше. Після закінчення Імператорської академії мистецтв у 1871 році він присвятив усе своє життя місту: обіймав посади міського та єпархіального архітектора, головного зодчого Києво-Печерської лаври, завершив будівництво Оперного театру та Володимирського собору, спроектував постамент пам’ятника Богдану Хмельницькому. Його київська спадщина — 27 громадських будівель, 18 храмів і понад вісімдесят церков у єпархії. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».

Кирилівська церква — пам’ятка монументального мистецтва XII століття — отримала нове наукове дослідження: вийшла з друку колективна монографія, присвячена її історії, архітектурі та монументальному живопису. Видання стало результатом багаторічної наукової праці провідних фахівців і містить рідкісні ілюстративні матеріали. Проєкт реалізовано за підтримки OLOS-Academy та її засновниці Тетяни Троян, повідомляє «Національний заповідник «Софія Київська» (Facebook)».

Будинок на вулиці Терещенківській, 15, де сьогодні розміщений Музей Ханенків, упродовж десятиліть «носив» на своєму фасаді хибну дату: чавунна охоронна дошка стверджувала, що особняк зведено у 1881–1882 роках. Архівні дослідження, проведені у 1980-х роках під час підготовки до реставрації, спростували цю дату: документи підтвердили, що будинок збудовано у 1887–1888 роках. Дошка з помилковими роками, утім, досі залишається на фасаді. Про це повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

«Пряниковий» будинок із кутовою вежею на площі Українських Героїв — прибутковий будинок Сніжка-Хлєбнікової — зведений на початку XX століття і вважається однією з найвідоміших архітектурних перлин старого Києва. Проєкт 1897 року створив архітектор Михайло Артинов, однак невдовзі його кар’єру зруйнував скандал із коштовностями. У радянський час будівля втратила вежечку та мансардний поверх, частково відновлені лише у 2000-х, — повідомляє «Реновація UA».

Темно-бежевий цегляний будинок на вулиці Саксаганського, 96, між Галицькою площею та вулицею Скоропадського — одна з найбагатше оздоблених споруд цієї вулиці. Його звів архітектор Мартін Клуг, проте після завершення будівництва йому довелося віддати будинок банку — через борги він збанкрутував. Сьогодні споруда добре збереглася: тут працюють банк, адвокатська та страхова компанії, а після реставрації приблизно у 2008–2010 роках будівля отримала мансардний поверх, повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Стара колоризована листівка з фондів бібліотеки «Особняки Києва» показує будівлі Маріїнської громади сестер-жалібниць Червоного Хреста на колишній Маріїнсько-Благовіщенській, нині вулиці Саксаганського, 75 — ще до того, як у 1913 році тут постав монументальний корпус архітектора Валеріана Рикова. На знімку — одноповерхові дерев’яні будинки з баштою-годинником і знаком Червоного Хреста, за даними довідника Дмитра Малакова та Зводу пам’яток історії та культури України.