На початку Голосіївського проспекту біля Деміївської площі до 1984 року стояв триповерховий прибутковий будинок у стилі модернізованого ампіру, зведений у 1910-х роках. Під час реконструкції проспекту будівлю розібрали — нині на її місці клумби й підземний перехід.

На Галицькій площі Києва у 1868–1871 роках постала Іоанно-Златоустівська «Залізна» церква — споруда, зведена з чавунних і залізних деталей за унікальним на той час експериментальним проектом. У 1934 році її знесли під приводом реконструкції трамвайних колій, повідомляє сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Двоповерховий будинок середини XIX століття на вулиці Саксаганського, 80, у Києві стояв занедбаним упродовж 1990-х років, а восени 2002 року його знесли. Нині на цьому місці розташований десятиповерховий житловий будинок, повідомляє проєкт «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

У 1944 році архітектор Іван Соболєв створив масштабний проєкт відбудови Хрещатика — головної вулиці Києва, зруйнованої під час Другої світової війни. Проєкт передбачав класичну монументальну забудову з колонадами, куполами та панорамними набережними, однак так і залишився на папері. Акварельні креслення Соболєва зберігаються у фондових колекціях і є унікальним свідченням того, яким міг стати центр столиці, повідомляє видання «Антиквар».

Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» (ДІАЗ) розповів про садибу Флорівського монастиря на розі вулиць Боричів Тік та Фролівської на Подолі. Будинок №43/5, зведений у 1850-х роках, є пам’яткою архітектури середини ХІХ століття, однак охоронна табличка помилково висить на сусідній новобудові 1980-х років.

Сторінка «Київські проекти. Реалізовані та нереалізовані» оприлюднила архітектурний проєкт житлового будинку кооперативу «Роліт» на вулиці Трьохсвятительській у Києві. Креслення 1931 року виконали архітектори Василь Кричевський і Петро Костирко, проте будинок зрештою збудували у зміненому вигляді на вулиці Коцюбинського, повідомляє сторінка.

Найбільшою будівлею в Києві, оздобленою в стилі українського модерну, був шестиповерховий прибутковий будинок родини Грушевських на розі Паньківської та Микільсько-Ботанічної вулиць. У січні 1918 року більшовицька артилерія цілеспрямовано розстріляла його запальними снарядами — разом із будинком у полум’ї згоріли безцінні колекції та рукописи Михайла Грушевського і Василя Кричевського, повідомляє сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».