У Будинку архітектора відкрилась виставка «Місто як матерія»
4 травня у київському Будинку архітектора у межах Ukrainian Design Week відбулося відкриття виставки «Місто як матерія» — спільного проєкту п’яти українських митців, присвяченого темі міста як простору пам’яті, втрат і трансформацій. Вечір розпочався з виступу квінтету оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії. Виставка триватиме до 10 травня, повідомляє Ukrainian Design Week.

Як музика відкрила розмову про місто?
Вечір відкрив виступ квінтету оркестру «Ренесанс» Маріупольської камерної філармонії під керівництвом диригента Василя Крячка. Музична програма стала емоційним прологом до виставкового проєкту — символічним нагадуванням про те, що культура й мистецтво продовжують жити навіть у містах, які зазнали руйнувань. Організатором виставки виступила Національна Спілка Архітекторів України.
Хто з митців представив роботи на виставці?
У проєкті «Місто як матерія» взяли участь п’ятеро авторів, кожен із яких звернувся до теми міста крізь власну художню мову. Аліна Гаєва презентувала проєкт «Сад життя» — серію графіки, текстильних і ювелірних об’єктів, що переосмислюють українську орнаментальну традицію та образ Дерева життя як символу зв’язку поколінь.
Ольга Радіонова показала текстильні панно «Міста» — абстрактні образи українських та європейських міст, побудовані через колір і фактуру. Особливою подією стала прем’єра нового твору, присвяченого Маріуполю. Микита Власов представив відеоарт-проєкт «Daily / Limbus» — роботу на межі анімації, малюнку тушшю та звукового мистецтва про ритм повсякденності й пам’ять міста.
Що символізують роботи, створені під час війни?
Ліна Федоренко презентувала триптих «Видих», виконаний вугіллям — матеріалом, що одночасно символізує руйнування й відродження. Серія присвячена цінності людського життя та була створена безпосередньо в умовах воєнного часу.
Окрему увагу привернули роботи Олє Солонько із серій «Київський модернізм» та «Зруйнована Україна». Художниця працює з архітектурною спадщиною та темою втрати міського середовища. Її роботи — художня фіксація будівель і просторів, які Україна ризикує втратити назавжди. Як ми раніше писали, палацик Мерінгів на Великій Житомирській руйнується — збереження київської архітектурної спадщини залишається гострою темою.
Що відбулося після відкриття виставки?
Після офіційного відкриття відбулася кураторська екскурсія, під час якої гості спілкувалися безпосередньо з авторами. Учасники обговорювали роль мистецтва у формуванні колективної пам’яті, важливість збереження архітектурної спадщини та нові смисли, які набуває поняття міста під час війни. Виставка «Місто як матерія» триватиме у Будинку архітектора до 10 травня. Як ми раніше писали, культурні події, присвячені осмисленню мистецької спадщини, збирають дедалі ширшу аудиторію в Києві.
Чому це важливо знати
Виставка «Місто як матерія» — це публічна розмова про те, як війна змінює міське середовище та колективну пам’ять. Для киян це можливість через мистецтво осмислити втрати, відзначити стійкість культури й долучитися до збереження архітектурної та художньої спадщини України. Виставка відкрита до 10 травня — встигніть відвідати.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, кам’яниця на Сагайдачного, 25а — пам’ятка неоренесансу на Подолі, яку варто знати кожному киянину.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →









