На Старокиївській горі перед Національний музей історії України лежать фундаменти Десятинної церкви. До них звикаєш дуже швидко — настільки, що перестаєш дивитися під ноги. Камінь стає просто частиною простору, хоча насправді це і є початок.

Сучасне мистецтво завжди трохи про дзеркало. Але не те, в якому ми бачимо себе — а те, яке зберігає нас тоді, коли ми самі вже не пам’ятаємо. Воно працює як фіксація: жесту, голосу, страху, радості, випадкової деталі, яка раптом виявляється головною. І особливо — у час війни — воно не вигадує реальність, а реагує на неї, майже як нерв.

Гарік Корогодський — київський підприємець, письменник і засновник фонду «Життєлюб», який щодня годує понад тисячу киян і об’єднує понад 2 000 волонтерів. У розмові з журналісткою Лєнкою Кириченко він розповів, як танцмайданчик у Гідропарку став одним із найбільших соціальних проєктів міста, чому фонд свідомо не допомагає конкретним людям і що означає фраза «Панда хоче гратися».

Театрознавець, журналіст і головний редактор журналу «Український театр» Віталій Жежера розповів, як випадково вступив до театрального інституту в Києві, чому в столичних театрах 1970-х «не було нічого яскравого», і які вистави про війну він вважає найсильнішими — серед них є й ті, що з’явилися ще до 2022 року. Розмова відбулася 5 березня 2026 року в редакції видавничого дому «Антиквар» на Володимирській.