Що відомо про будинок

Будинок розташований на розі Андріївського узвозу і Воздвиженської вулиці — у кварталі зі складним рельєфом. З боку Андріївського узвозу споруда триповерхова з напівпідвалом, тоді як із Воздвиженської — чотириповерхова: різниця поверховості пояснюється природним перепадом між двома вулицями.

Фасад по Андріївському узвозу акцентований розкреповкою, в яку винесені парадні сходи. Розкреповка завершується підвищеним фронтоном. Наріжна частина будинку зрізана й увінчана аттиковою стінкою. Прямокутні вікна головних фасадів оформлені сандриками і підвіконними вставками, фланковані рустованими лопатками та пілястрами. Архітектурне рішення виконано в стилістиці історизму з використанням ренесансно-барокових елементів.

Хто і коли збудував

Будівництво розпочали за проектом архітектора Миколи Горденіна, виконаним у 1896 році, на замовлення Леоніда Белозоренка. З певними змінами початкового проекту будівництво завершилось 1899 року — вже під керівництвом нових власників, відомих київських купців братів Хрякових.

У 1906 році на замовлення нової власниці А. Литинської по лінії Воздвиженської вулиці звели дворівневий дерев’яний флігель на цокольному поверсі — замість спочатку дозволеного чотириповерхового. Роком пізніше між флігелем і головним будинком з’явилася цегляна крамниця з антресолями. У головному будинку два вікна першого поверху замінили на вітрину, одне вікно переробили на двері. Флігель і крамниця до наших днів не збереглися.

У різні часи в садибі розміщувалися аптека К.К. Крайчевського (1908–1909 роки) та бакалійний магазин Загорського Г.П. (1909 рік).

Чому реставрацію досі не почали

У березні 2015 року будівлю продали. Згідно з договором купівлі-продажу, новий власник зобов’язувався провести реставраційні роботи у 2015–2016 роках. Однак зобов’язань ніхто не виконав: об’єкт перепродали вдруге, а реставрація досі не розпочалася.

За даними видання «Доступ до правди», будинок виставлявся на продаж під реконструкцію клубного будинку. Останнє офіційне технічне обстеження пам’ятки зафіксувало «незадовільний загальний стан» будівлі: на стінах виявлені тріщини, хоча фундамент залишався у задовільному стані. Кадастрова ділянка й досі не оформлена, а балансоутримувача будинку офіційно не встановлено.

Подібна ситуація — не виняток для Андріївського узвозу. Кілька сусідніх будівель також роками чекають на реставрацію або переходять від власника до власника без жодних охоронних зобов’язань.

Хто відповідає за пам’ятку

Контроль за станом пам’яток архітектури на Андріївському узвозі здійснює Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Методичний супровід та паспортизацію об’єктів веде ДІАЗ «Стародавній Київ» — державний історико-архітектурний заповідник, до зони якого входить ця ділянка. Охоронні договори з власниками пам’яток укладаються через цей заповідник і Департамент.

Проблема полягає в тому, що укладення охоронного договору саме по собі не гарантує проведення реставраційних робіт. Як свідчить практика, навіть судові рішення не завжди змушують власників виконувати взяті зобов’язання.

Що відбувається зараз

ДІАЗ «Стародавній Київ» продовжує документувати стан будинку та публікує інформацію про пам’ятку, щоб привернути суспільну увагу. Реставраційні роботи наразі не ведуться. Термін відновлення не визначено.

Паралельно місто фінансує реставрацію інших об’єктів на Андріївському узвозі в межах міської цільової програми Департаменту охорони культурної спадщини на 2026 рік — зокрема, будинку ювеліра Брезгунова за адресою узвіз, 5/31.

Чому це важливо знати

Будинок на Андріївському узвозі, 24 — один із небагатьох збережених зразків київського прибуткового будинку кінця XIX століття в естетиці ренесансно-барокового історизму. Він є частиною вулиці, яка має статус пам’ятки архітектури національного значення. Кожна будівля тут формує неповторне середовище — і кожна занедбана пам’ятка поступово руйнує цей ансамбль.

Зупинена реставрація вписується в системну проблему: приватні власники купують пам’ятки, беруть охоронні зобов’язання — і роками не виконують їх без реальних наслідків.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року ми розповідали про початок реставрації будинку ювеліра Брезгунова на Андріївському узвозі, 5/31 — за рахунок міського бюджету. Паралельно на Подолі продовжують знищувати об’єкти культурної спадщини попри мораторій та судові справи. У матеріалі про занедбаний Поділ ми також з’ясовували, що чверть Подолу — руїна, а заповідник «Стародавній Київ» де-факто не функціонує як повноцінна охоронна структура.