Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів керівник Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» Роман Маленков. Заповідник охоплює 175 гектарів Києва, включаючи Поділ і нагірну частину міста, однак, за словами фахівця, де-факто не функціонує як охоронна структура: «Жодної таблички, жодного стенду, немає бази пам’яток, екскурсії не проводяться — це “заповідник-привид”».

Основні тези: Поділ як зона невикористаного потенціалу

– На території заповідника понад 400 пам’яток, але більшість із них ніхто не ідентифікує — про них немає ані маркувань, ані туристичних маршрутів.
– Поділ міг би бути туристичним магнітом, але замість цього — «аптека-музей, про яку майже ніхто не знає» і відсутність публічного доступу до підземель, які могли б стати аналогом «Підземного Львова».
– У Михайлівському соборі щосереди, щосуботи та щонеділі о 16:40 звучить унікальний карильйон, який практично ніхто не чує — і це показник провального маркетингу.
– Будинок дитячої творчості на Контрактовій з оригінальними склепіннями 1804 року не відвідують туристи взагалі.
– Понад 25% Подолу — це об’єкти в аварійному або невідомому стані; часто — «на папері ще будівля, а в реальності — пустка з бур’янами».

Проблемні локації Подолу

• Замкова гора — повністю занедбана: «немає жодної лавки, заросла чагарниками, втрачено краєвиди». Тут же — могила козаків полку імені Богдана Хмельницького, розстріляних донськими козаками у 1917 році — забутий національний некрополь.
• Гостинний двір — об’єкт, за який активісти боролися ще з 2012 року. Після повернення у держвласність реставрацію заморозили: місто просить повернути його в комунальну власність, бо у держави немає коштів, а місто не має повноважень.
• Музей на Поштовій площі — археологічна пам’ятка періоду України-Русі — з дерев’яними колодами XII століття. Археологи не можуть продовжити дослідження через небезпечні умови на будмайданчику — опори стоять із 2012 року.
• Будинок-монстр на Валах («ЖК Поділ Престиж») — попри рішення про знесення, уже частково заселений; юридична колізія ускладнює будь-які дії.
• Флорівський монастир УПЦ (МП) — залишається під контролем Московського патріархату, з російською мовою на вивісках і службах. Маленков пропонує розділити територію між ПЦУ і музеєм, створивши культурно-релігійний простір.

Забудова й архітектура: від Воздвиженки до музею Чорнобиля

– Воздвиженка — сучасний район на місці знесених будинків без охоронного статусу. Архітектура викликає суперечки, але поляки у захваті: «У вас таке є, а ви не показуєте».
– Музей Чорнобиля на Спаській став прикладом вдалої реставрації: відновлено жовту київську цеглу, відкрито каланчу для відвідувачів.
– Історично Поділ був центром життя Києва після знищення Верхнього міста в 1240 році, але після пожежі 1811 року почалася нова хвиля будівництва — вже в основному двоповерхових кам’яниць. Висотна домінанта у Подолу відсутня, а рельєфна структура зберігає низькоповерхову ідентичність.

Радянський спадок

– У 1930-х на Подолі зруйнували десятки церков: Успенську Пирогощу, Різдво-Христову на Поштовій, Богоявленський собор у Братському монастирі та інші храми.
– Так зникла архітектурна цілісність району, і лише поодинокі об’єкти вціліли й можуть бути адаптовані.

Чому це важливо знати

Поділ — не лише символ минулого Києва, а й один із найбільших резервів для культурного відродження столиці. Історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» міг би стати туристичним локомотивом країни, але наразі він — «привид» без видимості й публічного доступу. Відновлення та адаптація навіть частини занедбаних об’єктів — це крок до економічної, культурної та ідентичнісної трансформації столиці.