Чому будинок КМДА на Житомирській має два обличчя
Триповерховий цегляний будинок за адресою Велика Житомирська, 15-а — зразок прибуткової кам’яниці межі XIX–XX століть, яка зазнала суттєвих змін у повоєнний період. Первісно двоповерхова споруда в стилі еклектики отримала третій поверх, імовірно, після Другої світової війни, коли Київ масово надбудовував вцілілі будинки через гострий дефіцит житла. Нині в будівлі розташований Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу КМДА, повідомляє ДІАЗ Стародавній Київ.
Що саме робить цей будинок особливим
Архітектурна цінність будівлі зосереджена в її первісних двох поверхах, виконаних у стилі еклектики з багатим декоративним оздобленням. На фасаді поєднуються прямокутні й аркові вікна, численні колони та напівколони іонічного й коринфського ордерів. Саме ця різноманітність архітектурних елементів є характерною рисою прибуткових кам’яниць того періоду, коли кожен будинок був авторським витвором.
Третій поверх, надбудований пізніше, виконаний без жодних архітектурних надмірностей — лише простий карниз. Контраст між пишним декором нижніх поверхів і лаконічною надбудовою дозволяє навіть неспеціалісту визначити межу між двома епохами.
Чому будинок надбудували
Під час Другої світової війни Київ зазнав масштабних руйнувань. Повоєнний дефіцит житла й приміщень для установ спричинив поширену практику надбудови дореволюційних будинків. Міцні цегляні стіни та якість дорадянського мурування дозволяли здійснювати такі втручання без ризику для конструкції.
Більшість дореволюційних надбудов можна вважати вдалими — завдяки невеликим розривам у часі між первісним будівництвом і надбудовою. Проте повоєнні добудови, на відміну від дореволюційних, часто виконувались без естетичних амбіцій — як у випадку з будинком на Великій Житомирській, 15-а.
Що відомо про Велику Житомирську
Велика Житомирська — одна з найдавніших вулиць Києва, яка з’явилася ще в XI столітті. Вона з’єднує Михайлівську та Львівську площі й проходить уздовж північного краю Старокиївського плато. У другій половині XIX — на початку XX століть на ній орендували квартири переважно представники вільних професій: лікарі, вчені, адвокати, художники. На вулиці розташовано 45 об’єктів культурної спадщини.
Як ми писали раніше, архітектурні проєкти Києва стали показником того, в якому напрямку рухається місто, — і кам’яниця на Великій Житомирській є наочним прикладом цих процесів: від дореволюційної розкоші через повоєнний прагматизм до сучасного адміністративного використання.
Яку функцію будинок виконує сьогодні
Нині будівлю займає Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). За цією адресою працюють управління розвитку житлово-комунальної інфраструктури, управління фінансового забезпечення та інші підрозділи департаменту.
Тобто будинок, який понад століття тому будувався як прибуткова кам’яниця для заможних киян, тепер слугує адміністративним центром, що відповідає за комунальну інфраструктуру всієї столиці.
Чому це важливо знати
Будинок на Великій Житомирській, 15-а — живий підручник з історії київської архітектури. Його фасад дозволяє простежити, як змінювалися підходи до будівництва: від багатого декору прибуткових кам’яниць до утилітарних повоєнних надбудов. Для киян, які щодня проходять повз цю будівлю, варто звернути увагу на контраст між нижніми поверхами й верхнім — це наочна розповідь про те, через що пройшло місто.
