Як виглядає підземелля монастиря?

Підземний льох вражає масштабом: центральна зала — понад 90 квадратних метрів, бічні коридори сягають 60 метрів у довжину, а саме підземелля заглиблене майже на десяток метрів. Склепіння виконані з цегли з глибокими розпалубками — декоративними й конструктивними вирізами в арках — та металевими посиленнями, що датуються кінцем XIX століття. Архітектура льоху поєднує функціональність і майстерність давніх будівничих.

Для чого служило підземелля три століття тому?

Льох будували суто для господарських потреб обителі. Тут зберігали соління, мед, бочки з рибою — все необхідне для монастирського харчування. У спекотні місяці в спеціальних льодовнях підтримували холод завдяки льоду, привезеному з Дніпра. Така система природного охолодження дозволяла зберігати продукти без жодних технічних засобів упродовж усього літа.

Що загрожує пам’ятці сьогодні?

Попри поважний вік і статус пам’ятки, підземелля досі частково використовує монастир як склад для овочів. Картопля й буряки виділяють надлишкову вологу, що осідає на цегляних склепіннях і провокує утворення плісняви. Це поступово руйнує і саму кладку, і металеві посилення XIX століття. Пам’ятка, якій понад триста років, потерпає не від часу, а від щоденного побуту.

Що таке гідротермічний режим і чому він критичний для підземель?

Гідротермічний режим — це сукупність показників вологості та температури в приміщенні. Для підземних кам’яних і цегляних споруд він є визначальним: надмірна вологість руйнує розчин між цеглинами, сприяє висолам і мікробіологічному ураженню поверхонь. Підтримання стабільного режиму — одна з ключових умов збереження будь-якого підземного історичного об’єкта. Саме тому музейна концепція передбачатиме насамперед налагодження правильного мікроклімату. Про інший київський підземний об’єкт із непростою долею читайте у матеріалі «Підземний морг і 10 тисяч тіл для науки: таємниці анатомічного театру в Києві».

Що планують зробити з підземеллям?

Команда ДІАЗ «Стародавній Київ» найближчим часом розпочне детальне обстеження простору. За результатами буде створено тривимірну модель підземелля та його цифрову копію. На основі цих даних розроблять концепцію перетворення льоху на повноцінний музейний простір із належним гідротермічним режимом. Це дозволить зберегти пам’ятку і водночас відкрити її для відвідувачів.

Чому це важливо знати

Підземний льох 1713 року — не просто технічна споруда. Це свідок трьох століть монастирського життя, один із небагатьох автентично збережених господарських об’єктів давнього Києва. Коли місто втрачає такі пам’ятки через байдужість або побутову необережність, воно втрачає частину власної ідентичності. Їхнє дослідження, оцифрування й музеєфікація — спосіб зберегти живу пам’ять міста для наступних поколінь киян.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Києво-Печерська лавра: 975 років невіддільної від України історії. Також ми повідомляли, що Щекавиця: колиска Києва, де шукали могилу Олега та варили самогон.