Будинок Кеніна на Саксаганського: як сецесія пережила пожежі

Прибутковий будинок купця 1-ї гільдії Липи Кеніна на розі Саксаганського та Антоновича — одна з найяскравіших пам’яток київської сецесії. Зведений до серпня 1911 року на місці одноповерхової забудови, він пережив руйнівні пожежі 1941–1943 років і часткові обвали внутрішніх стін, проте зберіг унікальні барельєфи «Землеробство» та «Жнива». Сьогодні будинок стоїть на тому ж розі, а на еркері досі видніються ініціали власника — «Л.І.К.», повідомляє «Реновація UA».

1 Вересня 2026 о 9:44|Історія Києва|⏱ 3 хв читання|Поділитися:

Фасад прибуткового будинку Липи Кеніна на розі Саксаганського та Антоновича з барельєфами та монограмою Л.І.К

Фото: Реновація UA (Facebook)

Як виглядав будинок і чим він вирізнявся серед київської забудови?

До 1910 року на розі Саксаганського та Антоновича стояла одноповерхова забудова. Кенін придбав ділянку й звів великий двосекційний будинок, що через складний рельєф має 7 поверхів з боку Саксаганського та 6,5 — з боку Антоновича. Фасади прикрашають барельєфи «Землеробство» та «Жнива», а на верхівці еркера — монограма «Л.І.К.». Для свого часу це було житло екстракласу: автономне опалення, електричне освітлення, водогін, каналізація, мармурові сходи й навіть пральня на горищі.

Хто такий Липа Кенін і як він використовував будинок?

Липа Кенін — купець 1-ї гільдії, який особисто мешкав у квартирі №28 власного будинку. Решту площі він здавав: 40 квартир і 6 магазинів приносили прибуток. Такий формат — прибутковий будинок, де власник живе поруч із орендарями, — був типовим для заможного київського підприємництва початку XX століття.

Що сталося з будинком під час Другої світової війни?

У роки пожеж 1941–1943 років будинок суттєво постраждав: частина внутрішніх стін обвалилася, барельєфи опинилися в аварійному стані. Попри масштабні руйнування, фасад із унікальним декором вцілів. У 1990-х роках пам’ятку відреставрували — саме тоді вдалося врятувати «Землеробство» та «Жнива», що стали головною художньою цінністю споруди. Схожа доля реставрації спіткала й інші київські пам’ятки — зокрема, садибу Міркіна та корпус Охматдиту, які нещодавно отримали статус пам’яток архітектури.

Що таке сецесія і чому цей стиль важливий для Києва?

Сецесія — центральноєвропейська назва стилю модерн, що набув поширення наприкінці XIX — на початку XX століття. Для нього характерні плавні органічні лінії, рослинні орнаменти, скульптурний декор на фасадах і відмова від суворої симетрії класицизму. Київ — одне з небагатьох міст, де сецесія представлена особливо виразно: місто активно забудовувалося саме в ті десятиліття, коли стиль був на піку. Будинок Кеніна з барельєфами на аграрну тему — характерний і водночас рідкісний зразок цього напряму.

Чому це важливо знати

Будинок Кеніна — не просто адреса на карті, а матеріальна пам’ять про те, яким міг бути Київ: заможним, архітектурно різноманітним, із власним обличчям. Кожен збережений барельєф, кожна монограма на еркері — це нитка між нинішніми киянами й містом столітньої давнини. Розуміти цю спадщину означає краще усвідомлювати, що варто берегти сьогодні.