Коли збудували цей будинок і як він виглядав

Садиба на Саксаганського, 111 належала до першого етапу забудови вулиці, яка почала формуватися ще у 1830-х роках після будівництва Нової Печерської фортеці та виселення мешканців Печерську в інші частини міста. Саме тоді розпочалося освоєння місцевості південніше Золотих воріт, і вулиця Саксаганського поступово перетворювалася на одну з найцікавіших вулиць міста з характерною забудовою кінця XIX — початку XX століття.

Будинок звели у 1860–1870-х роках як одноповерхову споруду. У 1888 році його надбудували другим поверхом, і саме тоді він набув того вигляду, який зберігався аж до знесення. Чоловий фасад оздоблювали в рисах пізнього класицизму. Вікна другого поверху мали карнизові сандрики, карниз прикрашали чарунки, а бічні частини фасаду завершувалися аттиками з люкарнами. Червона цегла стін і декоративні елементи надавали споруді впізнаваного вигляду на тлі сусідньої забудови.

Хто з відомих людей мешкав у будинку

Споруда мала статус пам’ятки історії завдяки двом видатним мешканцям. У різний час тут проживав Михайло Грушевський — історик, публіцист і голова Центральної Ради Української Народної Республіки у 1917–1918 роках. У будинку він мешкав разом зі своєю матір’ю Марією Сильвестрівною та сестрою Катериною. Будинок на Саксаганського став для родини Грушевських одним з київських осередків у бурхливі роки національного відродження.

Також тут жив, ще будучи учнем Київського художнього училища, відомий художник-пейзажист Іван Хворостецький. Обидва факти підтверджувалися документально і стали підставою для внесення будинку до списку пам’яток історії та культури.

Як і чому знесли історичну споруду

Незважаючи на охоронний статус, будинок поетапно зруйнували впродовж жовтня 2013 — лютого 2014 року. Формально роботи проводилися під виглядом «реконструкції з надбудовою», але фактично споруду повністю знесли. На її місці планували звести торговельний центр.

Рішення про передачу земельної ділянки площею 0,04 гектара в оренду товариству «Аркор» ухвалила Київська міська рада ще у 2006 році. За текстом рішення, землю передавали в оренду на один рік під будівництво офісно-житлового будинку. Спочатку забудовник мав намір звести дев’ятиповерхову будівлю, проте, за свідченнями мешканців сусідніх будинків, міська влада цього не дозволила. Натомість на місці маєтку планували побудувати триповерховий торгово-офісний центр із надбудовою.

Заступник голови КМДА з питань архітектури Михайло Кучук на той час заявляв, що про знесення старовинного будинку не знає, але спробує розібратися. Мешканці сусідніх будинків протестували проти будівництва, побоюючись, що забивання паль може зруйнувати їхнє житло, яке вже було вкрите тріщинами.

Яка ситуація на цьому місці зараз

Станом на 2026 рік на місці зруйнованого будинку залишається пустка. Торговельний центр, заради якого знесли пам’ятку, так і не збудували. Ця історія стала ще одним прикладом системного знищення історичної забудови Києва у 2010-х роках.

Вулиця Саксаганського втратила чимало цінних споруд за останні десятиліття. Неподалік, на Саксаганського, 115-а, раніше знесли будівлю, де жила поетеса Леся Українка, і на її місці з’явилася сучасна забудова. Подібна доля спіткала й інші історичні будинки столиці, які зникали під тиском забудовників попри протести громадськості та активістів.

Чому це важливо знати

Знесення будинку на Саксаганського, 111 є прикладом того, як Київ втрачає свою історичну спадщину. Кожна така втрата — це не лише зникнення архітектурного об’єкта, а й стирання культурної пам’яті міста. Знання про такі випадки допомагає киянам активніше протистояти незаконній забудові та вимагати від влади реального захисту пам’яток.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, на тій самій вулиці Саксаганського, 80 Київ утратив ще одну садибу XIX століття. Також ми повідомляли про знесення мурованого будинку 1857 року на Софіївській заради АТС. Крім того, ми розповідали, як на Подолі знищили ґанок 91-річної школи, звідки зникли 4 колони без жодного дозволу.