Чим була цікава ця споруда

Будинок на Саксаганського, 80, був зразком міської забудови перехідної доби від класицизму до еклектики. Споруда з’явилася на тодішній вулиці Маріїнсько-Благовіщенській у середині XIX століття, коли Київ активно розростався і забудовники почали поєднувати у своїх проєктах елементи різних архітектурних стилів.Чоловий фасад будинку вирізнявся асиметричною композицією. Головним акцентом споруди був вузький одновіконний ризаліт із аттиком, зміщений ліворуч від центру. Ризаліт — це частина фасаду, яка виступає за його основну площину і надає будівлі виразності та об’єму.Фасад був вкритий рустом — декоративною обробкою, що імітує масивну кам’яну кладку. Стіни членувалися пілястрами і прикрашалися ліпленими орнаментами. Вікна другого поверху оздоблювалися лиштвами із сандриками — невеликими карнизами над віконними прорізами, характерними для класичної архітектури.

Як вулиця Саксаганського втрачала історичну забудову

Знесення будинку на Саксаганського, 80, стало лише одним з епізодів поступової руйнації історичного обличчя вулиці. Саксаганського — одна з центральних артерій Києва, що з’явилася на карті міста ще в першій половині XIX століття. Спочатку вона складалася з двох частин — Великої і Малої Жандармських, а з 1888 року отримала назву Маріїнсько-Благовіщенська.На цій вулиці в різні часи мешкали й працювали відомі діячі української культури та науки: Михайло Грушевський, Євген Чикаленко, Панас Саксаганський, Леся Українка, Михайло Старицький. Саме тому вулиця отримала свою нинішню назву на честь видатного актора та режисера.Попри таку культурну значущість, забудова вулиці зазнавала систематичних втрат. У вересні 2013 року знесли будинок на Саксаганського, 111, де свого часу мешкав Михайло Грушевський. На Саксаганського, 83, київську пам’ятку 1882 року знесли й замінили макетом. Ці випадки повторюють один і той самий сценарій: будинок стоїть занедбаним, не отримує охоронного статусу, після чого забудовник зносить його під приводом реконструкції або аварійного стану.

Чому будинки XIX століття зникають без захисту

Головна причина масових знесень полягає у відсутності охоронного статусу. Будинок на Саксаганського, 80, як і десятки інших подібних споруд, формально не був пам’яткою культурної спадщини. Це означає, що законодавство не захищало його від демонтажу, навіть якщо будівля мала безперечну архітектурну та історичну цінність.Подібна історія повторювалася в Києві неодноразово. Будинок Голуба в центрі столиці знищили, попри його архітектурну цінність. На вулиці Іоанна Павла ІІ гуртожиток знесли у 2015 році заради 24-поверхівки. Лише після чергових резонансних руйнувань Київрада у 2021 році ввела мораторій на реконструкцію зі зміною об’ємно-просторових параметрів історичних будівель XIX–XX століть.У 2023 році міський голова заявив про необхідність надати всім будинкам, старшим за 100 років, додатковий охоронний статус. Утім, для будинку на Саксаганського, 80, ці рішення запізнилися більш ніж на два десятиліття.

Що залишилося на місці знесеної садиби

Після демонтажу двоповерхової садиби на її місці зведено десятиповерховий житловий будинок. Замість зразка перехідної архітектури від класицизму до еклектики — типова сучасна забудова, що жодним чином не відображає історичний характер вулиці. Асиметричний фасад із ризалітом, рустована кладка, ліплені орнаменти й сандрики над вікнами — усі ці елементи зникли безслідно, не залишивши навіть меморіальної позначки на новому будинку.Випадок із Саксаганського, 80, став одним із ранніх прикладів того, як Київ почав масово втрачати автентичну забудову XIX століття. Ще на початку 1870-х років, за свідченнями істориків, у Києві налічувалося менше 500 кам’яних будинків. Більшість із них були одноповерховими садибами. Двоповерхова споруда з рустованим фасадом, пілястрами та ліпленими орнаментами була рідкісним зразком міської архітектури того періоду.

Раніше ми писали

Вулиця Саксаганського продовжує втрачати свою історичну забудову. Раніше ми розповідали, як на Саксаганського, 83, київську пам’ятку 1882 року знесли й замінили макетом, а також про те, як у центрі Києва знищили архітектурну пам’ятку — будинок Голуба. Окрім того, ми повідомляли, що на вулиці Іоанна Павла ІІ гуртожиток знесли заради будівництва 24-поверхівки.