Магістратська хлібна крамниця на Братській: як зерносховище XVIII століття
Будівля на вулиці Братській, 2 — унікальний зразок цивільної та промислової архітектури другої половини XVIII століття. Колишнє кам’яне зерносховище, відоме як Магістратська хлібна крамниця, зведене у 1760–1770-х роках на Подолі — тодішньому головному торговельному центрі міста. Споруда пережила Велику подільську пожежу 1811 року, зазнала кількох перебудов і сьогодні має статус пам’ятки архітектури національного значення. Детальніше повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Як виглядала Магістратська хлібна крамниця і навіщо її збудували?
У 1760–1770-х роках на Подолі звели кам’яне зерносховище — Магістратську хлібну крамницю. Поділ тоді був головним торговельним і ремісничим осередком Києва, а просторі склади поряд із Дніпром мали стратегічне значення: тут зберігали запаси зерна на випадок голоду. Споруда вирізнялася товстими стінами та цегляними склепіннями, що й визначило її подальшу долю.
Як будівля вижила під час Великої подільської пожежі?
У 1811 році Поділ охопила масштабна пожежа, яка знищила більшу частину забудови кварталу. Проте хлібна крамниця вціліла — саме завдяки товщині мурів і цегляним склепінням. Після пожежі та масштабного перепланування Подолу під керівництвом архітектора Вільяма Гесте будівля опинилася нижче нового рівня вулиці й перетворилася на своєрідний напівпідвальний поверх.
Що сталося з будівлею після передачі Олександрівському ремісничому училищу?
У 1875 році будинок передали Олександрівському ремісничому училищу: на першому поверсі розмістили майстерні, на другому — пансіон. У 1892–1893 роках споруду надбудував третім поверхом архітектор А. Геккер, який також влаштував нові перегородки, тамбур і прибудував одноповерхову цегляну кузню. Внаслідок цих перебудов будівля втратила вінцевий антаблемент із розвиненим фризом, арковий отвір наскрізного проїзду в центрі фасаду заклали, а півкруглі вікна другого поверху замінили на прямокутні. У 1990 році встановили нове столярне заповнення вікон і дверей, а в приміщеннях — підвісні стелі.
Що таке антаблемент і чому його втрата важлива?
Антаблемент — горизонтальна несуча частина класичної архітектурної системи, що складається з архітраву, фризу та карнизу. Саме фриз — середня смуга антаблементу — найчастіше декорувався орнаментом або рельєфом і визначав художній характер фасаду. Втрата «вінцевого високого антаблементу з розвиненим фризом» на Братській, 2 означає, що будівля позбулася однієї з ключових ознак своєї первісної архітектурної мови — тієї, що вказувала на добу і стиль її створення.
Що на цьому місці тепер?
Будівля на Братській, 2 досі стоїть на Подолі. Попри численні перебудови впродовж двох із половиною століть, вона зберегла основний об’єм і несучі конструкції XVIII століття. Сьогодні споруда має статус пам’ятки архітектури національного значення.
Чому це важливо знати
Магістратська хлібна крамниця — один із небагатьох цивільних мурованих об’єктів XVIII століття, що вцілів у Києві попри пожежі, перебудови та час. Її існування нагадує, що міська пам’ять — це не лише палаци й храми, а й утилітарні споруди, які формували щоденне життя городян. Розуміти цю спадщину — означає бачити місто не лише таким, яким воно є, а й таким, яким воно було.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, Школа №42 на Хорольській: як зникла перша повоєнна будівля. Також ми повідомляли, що Нічна атака на Київ: 8 загиблих і 5 постраждалих у трьох районах.
