Як виглядала огорожа і чому вона була впізнаваною?

Червоний цегляний мур уздовж вулиці Грінченка був невід’ємною частиною міського краєвиду. Його бачили пасажири потягів, що проїжджали повз, — огорожа слугувала своєрідним архітектурним обличчям одного з найстаріших некрополів Києва. Вік конструкції сягає майже ста років, тобто мур зводили ще в першій половині XX століття. Саме ця цегляна огорожа надавала кладовищу характерного силуету й була частиною його охоронюваного ландшафту.

Чому знесення огорожі є порушенням закону?

Байкове кладовище перебуває під подвійним охоронним статусом — як пам’ятка національного та місцевого значення, а його територія визначена зоною охоронюваного ландшафту. Відповідно до цього статусу будь-які роботи мали б бути спрямовані виключно на збереження спадщини. Натомість підрядник розібрав мур, а історичну цеглу просто викинули — як звичайне будівельне сміття. За оцінкою «Спадщини», це не ремонт, а знищення пам’ятки.

Що відомо про підрядника і суму контракту?

Угоду на 46,46 млн гривень уклали без жодної конкуренції — тобто без відкритих торгів. Підрядник, який отримав замовлення, раніше спеціалізувався на торгівлі пальним і не мав жодного досвіду державних закупівель у сфері реставрації чи будівництва. «Спадщина» звернулася до Київської міської прокуратури з вимогою зупинити незаконні роботи та розпочати розслідування щодо нецільового використання 46,5 млн гривень. Активісти також припускають, що за підрядником можуть стояти впливові покровителі, які забезпечили безконкурентне отримання контракту. Схожа схема вже ставала предметом уваги ЗМІ — зокрема, у справі про захоплення землі на проспекті Свободи.

Що таке подвійний охоронний статус пам’ятки?

В Україні об’єкти культурної спадщини можуть одночасно перебувати під охороною двох рівнів — національного та місцевого. Національний статус означає, що об’єкт визнаний значущим для всієї країни й перебуває під захистом держави. Місцевий статус забезпечує додатковий рівень контролю з боку міської влади. Подвійний статус Байкового кладовища теоретично унеможливлює будь-які втручання без погодження з органами охорони спадщини. Проте, як свідчить ця ситуація, наявність статусу сама по собі не гарантує фактичного захисту. Подібні проблеми зафіксовано й на інших київських некрополях — зокрема, на Пуща-Водицькому кладовищі.

Що на місці огорожі тепер?

Після демонтажу муру вздовж вулиці Грінченка з’явився будівельний майданчик. Підрядник продовжує роботи, незважаючи на охоронний статус території. На місці автентичної цегляної огорожі заплановано звести нову конструкцію — те, що «Спадщина» називає «новоробом». Доля вже розібраної історичної цегли невідома: за даними активістів, її просто викинули разом із будівельним сміттям.

Чому це важливо знати

Байкове кладовище — не просто місце поховань, а живий документ міської історії, де кожен елемент, зокрема й огорожа, є частиною спільної пам’яті киян. Коли під виглядом ремонту нищать автентичні матеріали, місто втрачає те, що вже неможливо відтворити. Цей випадок — показовий сигнал: охоронний статус пам’ятки залишається порожнім словом, якщо суспільство мовчить.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Феофанія: шлагбаум знесли біля ділянок родин суддів. Також ми повідомляли, що У Києві сталися чотири пожежі в різних районах.