Що не так із позначеними на мапі укриттями

За словами Глеби, який брав участь у розробці державних будівельних норм цивільного захисту (ДБН), ці норми прямо не передбачають захисту від прямого влучання ракети чи керованого боєприпаса. «Тільки 3% точок на карті мають захисні властивості укриттів, все інше — це примітивні, первинні, модульні конструкції», — заявив архітектор. Решту він назвав «ілюзією», яка не витримає удару балістики чи гіперзвукової зброї.

Яким має бути справжнє укриття за нормами

Щоб витримати ударну хвилю балістичного удару, за словами Глеби, потрібна залізобетонна плита завтовшки щонайменше три метри, під землею, плюс каскадний тришаровий захист із різних матеріалів. Такому стандарту відповідають лише поодинокі споруди — переважно колишні радянські підземні об’єкти при стратегічних підприємствах, які не призначені для масового населення. Архітектор також розкритикував двері типових укриттів, назвавши їх непристосованими до ударної хвилі — на відміну від герметичних шлюзових тамбурів, передбачених нормами.

Наскільки захищене київське метро

За словами Глеби, справжній захист від прямого влучання, включно з ядерним ударом, мають лише станції метро глибокого закладення на правому березі — від Хрещатика до Святошина, збудовані за радянських часів. Станції, споруджені вже після завершення холодної війни, проєктувалися за іншими нормами цивільної оборони, яку в Україні як окрему структуру ліквідували у 2012 році.

Що показали огляди місць влучань дронів

Архітектор розповів, що особисто оглядав щонайменше чотири локації, куди влучили ударні дрони типу «Шахед» без спрацювання систем ППО. За його спостереженнями, наслідки сильно залежать від маси боєприпасу: іноді конструкції будівлі витримували удар майже без руйнувань, іноді відбувалося каскадне обвалення перекриттів.

Критика влади й приклад із Дарниці

Архітектор навів приклад: коли журналіст спитав мера Віталія Кличка, скільки укриттів побудовано, той відповів, що це питання до районної адміністрації, не назвавши конкретних цифр. За словами Глеби, очільник міста мав би відповісти по суті — що зроблено, чому й що буде зроблено далі. Як приклад наслідків неякісного укриття він навів масовану атаку на Київ 1 серпня, коли дев’ятеро киян загинули, намагаючись сховатися в паркінгу одного з житлових комплексів у Дарницькому районі.

Чому це важливо знати

Оцінка Глеби суперечить офіційній мапі укриттів КМДА, за якою орієнтуються кияни під час тривог. Позначка на мапі, наголошує архітектор, ще не гарантує захисту. Перш ніж бігти до найближчого укриття, варто знати, що це за споруда: капітальний підземний об’єкт — чи просто пристосований підвал або наземний модуль, які від прямого влучання не врятують.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали: у Києві налічується 4353 укриття, але лише одне мобільне, а частина приміщень потребує ремонту. Також ми повідомляли: метрополітен спростував фейк про нібито укриття біля входу на одну зі станцій.