Скільки укриттів у Києві відповідають вимогам

Департамент муніципальної безпеки перевірив понад 14 тисяч підвальних приміщень та інших об’єктів підземного простору Києва. Лише близько 4000 із них відповідають вимогам або мають згоду власника на використання як укриття. Більшість навчальних закладів — приблизно 95% шкіл і дитсадків — забезпечені захисними спорудами.

Сам Роман Ткачук оцінює стан укриттів столиці на 8 із 10 балів. Водночас він визнає, що близько 20% укриттів досі потребують ремонту, і ця частка майже не змінюється з 2022 року. Щотижня рятувальники комунальної рятувальної служби перевіряють укриття, а муніципальна охорона щоденно чергує в місті та контролює пункти незламності та об’єкти фонду захисних споруд за стандартним чеклістом.

Водночас оцінка чиновника контрастує з даними самого ж «Хмарочоса». За даними видання, багато киян просто не ходять в укриття під час тривог. Причини — бруд у підвалах, відсутність місць для сидіння та лежання, погана вентиляція, запах каналізації та залежність доступу від сторожа або балансоутримувача.

Чому бракує укриттів і хто відповідає

Головна перешкода для розширення фонду захисних споруд — питання приватної власності. У Києві багато підвалів, що потенційно могли б стати укриттями, перебувають у приватній власності. Ткачук наголошує: якщо власник підвального приміщення не хоче робити його укриттям, змусити його практично неможливо.

Після Другої світової війни практично всі будинки зводилися із захисними спорудами різних класів. Але у 1990-х багато сховищ п’ятого класу фактично перевели у звичайні підвальні приміщення і приватизували. Перевірки показали, що значна частина підвалів уже у приватній власності, а ті, що залишилися у комунальній — часто занедбані.

Ткачук звертає увагу на правову прогалину: він як керівник системи цивільного захисту у місті не може збільшити фонд захисних споруд без згоди власників. За його словами, Департамент неодноразово звертався до ДСНС та Кабінету міністрів із пропозиціями щодо законодавчих змін, але щоразу отримував однакову відповідь про врахування пропозицій при наступних змінах до законодавства.

Станом на жовтень 2025 року Ткачук отримав шість підозр у службовій недбалості, але залишається на посаді. Зокрема, одна з кримінальних справ пов’язана з інцидентом у Деснянському районі у 2023 році, коли через зачинені двері укриття загинули дві жінки та дитина.

Мільярди на ремонти — результати мізерні

За 2024–2025 роки у Києві відремонтовано понад 450 об’єктів фонду захисних споруд. На 2026 рік заплановано ще 124 ремонти та 20 додаткових, якщо буде фінансування. Цього року столиця спрямувала близько 4 мільярдів гривень на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів.

Лише у 2025 році на поточний і капітальний ремонт 413 найпростіших укриттів місто витратило понад 1,2 мільярда гривень. Ще 752 мільйони пішли на ремонт 247 укриттів у школах та дитсадках. На будівництво нових укриттів передбачили 2,8 мільярда — планували завершити 24 об’єкти, потім знизили план до семи, а реально побудували лише одне укриття в навчальному закладі.

Ситуація з мобільними укриттями ще гірша. У жовтні 2025 року Київрада виділила 483 мільйони гривень на 500 модульних укриттів. На 2026 рік визначено 109 локацій — приблизно по десять на район, хоча реальна потреба становить 624 укриття. Але станом на початок 2026 року в столиці встановлено лише одне мобільне укриття — на вулиці Мілютенка, 19, на Троєщині, і то як гуманітарна допомога від заводу «Ковальська», а не за кошти міського бюджету.

Розпорядниками коштів на облаштування укриттів є районні адміністрації. Саме вони проводять тендери через Prozorro та визначають підрядників. Ткачук пояснює повільний темп нестачею працівників у будівельних компаніях через мобілізацію та тривалими закупівельними процедурами. Наприклад, Подільська районна адміністрація ще навіть не оголосила тендер на встановлення мобільних укриттів через відсутність технічних умов.

Чому кияни не ходять в укриття

Навіть під час наймасштабніших ракетних атак у метро ховається менше одного відсотка населення столиці. Більшість укриттів Києва — це підвали житлових будинків або цокольні приміщення, де немає туалетів, вентиляції чи місць для відпочинку. Під час коротких тривог це ще можна витримати, але коли атаки тривають кілька годин або всю ніч — перебування стає проблемою.

Мешканці скаржаться на антисанітарію: старі меблі, будівельні матеріали, вогкість, холод і різкий запах. У деяких будинках мешканці знаходять альтернативу — збираються в коридорах або на першому поверсі зі стільцями, ковдрами та подушками.

Проблемою є також доступ до укриттів. Балансоутримувачі зобов’язані залишати контактні телефони відповідальних осіб, але під час тривоги ці люди можуть не відповідати — хтось у іншому районі, хтось просто спав. У таких випадках рятувальники разом із поліцією відкривають укриття примусово.

Ще одна проблема — конфлікти з ОСББ. Деякі об’єднання погоджуються використовувати підвали як укриття тільки для мешканців свого будинку. Але за правилами, під час повітряної тривоги будь-яка людина має право зайти в укриття. Деякі ЖК самі просили внести підвал до фонду укриттів, але після пояснення про вільний доступ — відмовлялися, побоюючись крадіжок. Навіть бюджетні кошти на ремонт укриттів стають об’єктом зловживань.

Які законодавчі зміни ухвалили для захисних споруд

Президент підписав зміни до законодавства, за якими нові будинки мають зводитися з обов’язковим облаштуванням захисних споруд. Також затверджено зміни до державних будівельних норм. Раніше таких вимог не було — як наслідок, навіть ТРЦ «Ретровіль» на Виноградарі відбудували після обстрілу без укриття.

Наприкінці минулого року держава ухвалила нормативні документи щодо мобільних укриттів, які врегулювали питання їхнього введення в експлуатацію. До цього ситуація була парадоксальною: мобільні укриття можна було виготовляти як вироби, але не було механізму для офіційного введення їх в експлуатацію.

Ткачук також озвучив ідею будівництва підземних паркінгів подвійного призначення під занедбаними спортивними майданчиками у міжквартальних дворах. Такі об’єкти могли б одночасно слугувати укриттям і прибрати машини з дворів. Однак поки що жоден подібний проєкт не реалізовано — ініціатива має виходити від районних адміністрацій.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у 2025 році повідомив, що 12% укриттів на офіційних картах Києва фактично не існують або використовуються не за призначенням. Він рекомендував вилучити такі об’єкти з мап, щоб мешканці не покладалися на захист, якого немає.

Який розрив між планами та реальним станом укриттів

Місто формально має тисячі укриттів і звітує про мільярдні витрати, але система працює з великими прогалинами. Значна частина мешканців не користується укриттями не через лінощі чи необізнаність, а через реальні умови — бруд, запахи, відсутність базового комфорту та непередбачуваний доступ.

Розрив між планами та їхнім виконанням залишається головною проблемою. З 24 запланованих нових укриттів побудовано одне. З 500 мобільних — встановлено одне, і те не за бюджетні кошти. Системна зміна потребує не лише збільшення фінансування, а й законодавчого врегулювання питання приватної власності на підвали, реальних механізмів контролю якості ремонтів та щоденного утримання укриттів.

В умовах, коли Росія продовжує систематичні комбіновані атаки на столицю ракетами та безпілотниками, надійна система укриттів — це питання життя і смерті. Трагедія у Деснянському районі 2023 року, де загинули дві жінки та дитина через зачинені двері, підтверджує: навіть за наявності укриття все може залежати від однієї людини.

Раніше ми писали

У листопаді 2025 року столиця спрямувала близько 4 мільярдів гривень на будівництво нових і капітальний ремонт наявних укриттів. Також посадовцю Голосіївської РДА повідомили про підозру у розкраданні майже мільйона гривень на ремонті паркінгу-укриття. У Шевченківському районі районна адміністрація переплатила понад 1,8 мільйона гривень за ремонт укриттів у школах та садочках.