Перейти до основного вмісту

Масований удар по Києву і Київщині: 17 загиблих, 44 постраждалих (оновлено)

Уночі проти 5 серпня Росія завдала масованого ракетно-дронового удару по Києву та Київській області. Станом на зараз відомо про 17 загиблих, ще 44 людини отримали поранення, заявив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, ворог випустив по регіону 28 ракет і 115 дронів.

5 Серпня 2026 о 10:54|Війна і ППО|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Наслідки масованого ракетно-дронового удару по Києву та Київщині: 17 загиблих і 44 постраждалих після 24 балістичних ракет і 115 дронів
Фото: ДСНС | 1920×1080

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Броварський район і Оболонь — епіцентри руйнувань

На Київщині головними цілями атаки стали складські приміщення цивільних підприємств, залізнична станція та об’єкти логістики — найбільше постраждав Броварський район, де загинули дев’ятеро людей, серед них — на залізничній платформі біля атакованих логістичних центрів. У Бучанському районі загинули четверо, у Фастівському — один, повідомив голова Київської ОВА Тимур Ткаченко. Через удари по логістичній інфраструктурі Укрзалізниця попереджала про можливі зміни в графіку руху поїздів.

У самому Києві пожежі та руйнування зафіксували в Оболонському, Святошинському, Голосіївському та Деснянському районах. Найбільше постраждала Оболонь, де сталася пожежа в нежитловій будівлі — саме там загинула жінка. У Голосіївському районі рятувальники розбирали завали зруйнованого складського приміщення, а на території промислового підприємства стався витік аміаку, який оперативно локалізували. Усі пожежі, спричинені ударом по місту, рятувальники вже ліквідували — до робіт залучали 680 фахівців та 140 одиниць техніки ДСНС, а для гасіння найскладніших осередків застосовували два гелікоптери і пожежних роботів. Кількість загиблих по регіону зростала протягом ранку — від початкових 15 до підтверджених прем’єр-міністром 17, серед них — і співробітник підприємства в Калинівці на Фастівщині.

Скільки ракет і дронів застосувала Росія

За даними Повітряних сил ЗСУ, на які посилався прем’єр-міністр, ворог застосував 28 ракет — 24 балістичні Іскандер-М/С-400 і чотири протикорабельні «Циркон»/«Онікс» — а також 115 дронів. Жодної балістичної ракети збити вночі не вдалося.

Яке провадження відкрили за фактом атаки на Київ

За процесуального керівництва Київської міської прокуратури розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу України — вчинення воєнного злочину. Розслідування проводять слідчі Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області, на місцях влучань також працюють слідчо-оперативні групи поліції та вибухотехніки.

Чого бракує для захисту від балістики

Дефіцит ракет-перехоплювачів залишається системною проблемою: після попередньої масованої атаки на Київ 1 серпня президент Володимир Зеленський заявляв, що саме брак антибалістичних засобів «заохочує Росію наносити такі удари проти життя», і закликав партнерів пришвидшити постачання. Схожі заклики МЗС повторює після кожного масованого удару по столиці й області.

Чому це важливо знати

Це вже другий масований удар по Києву й області за п’ять днів — атака 1 серпня забрала життя дев’яти киян, тоді ППО також не змогла збити жодної балістичної ракети з 27 випущених. Питання постачання антибалістичних систем партнерами залишається невирішеним, а кожен новий удар без надійного прикриття означає нові жертви серед цивільного населення.

Мешканцям пошкоджених будинків і підприємств варто одразу фіксувати руйнування на фото й відео та звертатися по допомогу до районних штабів, які відкривають після кожної масованої атаки для прийому заяв про пошкоджене майно.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали: Атака на Київ: загинула жінка, 26 поранених у чотирьох районах (оновлено). Також ми повідомляли: Калинівка: ракета влучила у завод Epicentr Ceramic, є повідомлення про жертву.

Автор
Масований удар по Києву і Київщині: 17 загиблих, 44 постраждалих (оновлено)
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →