Чи може роботодавець заборонити ChatGPT на роботі: що каже закон
Роботодавець має право обмежити або повністю заборонити працівникам використовувати ChatGPT та інші сервіси штучного інтелекту для робочих завдань, пояснює «Судово-юридична газета». Така заборона має бути законною, належно оформленою й доведеною до відома працівників, а за її порушення можлива дисциплінарна відповідальність.
Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
На яких нормах КЗпП тримається заборона
Окремої статті про ChatGPT у Кодексі законів про працю немає. Проте статті 139 і 141 КЗпП зобов’язують працівників сумлінно виконувати обов’язки, дотримуватися трудової дисципліни й законних розпоряджень роботодавця. Тож роботодавець може визначати, які ШІ-сервіси дозволені, обмежувати передавання службової інформації, вимагати перевірки результатів чи забороняти зовнішні платформи взагалі.
Чому компанії обмежують штучний інтелект
Головний ризик — витік конфіденційної інформації та персональних даних. Договір клієнта, таблиця із зарплатами чи клієнтська база, завантажені в чат, передаються на обробку зовнішньому сервісу. До такого контенту за певних умов може мати доступ обмежене коло працівників OpenAI та її підрядників, хоча загальнодоступним він від цього не стає.
У безкоштовних і платних особистих акаунтах (Free, Plus, Pro) дані можуть використовуватися для навчання моделей, якщо користувач не вимкнув цього в налаштуваннях. У корпоративних версіях Business, Enterprise та Edu робочий контент за замовчуванням для навчання не використовується. Але навіть платна підписка не дає працівнику права завантажувати конфіденційні документи підприємства.
Хто відповідає за помилки ШІ
Штучний інтелект може послатися на неіснуючу норму закону чи помилитися в перекладі договору. Тому роботодавець може зобов’язати працівників перевіряти факти, розрахунки й джерела. Використання ChatGPT не знімає з працівника відповідальності за неналежну роботу, але й не тягне її автоматично: потрібні підстави, передбачені законом.
У внутрішніх правилах варто прописати:
- які ШІ-сервіси та облікові записи дозволені;
- для яких завдань можна застосовувати штучний інтелект;
- яку інформацію не можна передавати зовнішнім сервісам;
- хто перевіряє результати роботи ШІ;
- що робити, якщо конфіденційний документ завантажили помилково.
Правила внутрішнього трудового розпорядку регулює стаття 142 КЗпП, а умови роботи з конфіденційною інформацією можна закріпити у внутрішніх документах підприємства.
Раніше ми писали:
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →
