Пастка швидких відповідей

Генеративний штучний інтелект — це програми, які не просто шукають інформацію, а створюють нові тексти, ідеї чи зображення. Ними дедалі частіше користуються люди інтелектуальних професій (англійською — knowledge workers). Це ті, чий головний робочий інструмент — знання і вміння думати: науковці, учителі, юристи, керівники бізнесу.

Їм ШІ допомагає із завданнями, де потрібні уява, творчість і вміння розв’язувати проблеми. Та, як не дивно, саме тут ховається пастка. Свіжі дослідження показують: люди, які працюють разом із генеративним ШІ, можуть перестати мислити критично. Вони здаються перед його швидкими й упевненими відповідями. У результаті рішення з’являються швидко, але якість у них низька.

Науковці називають це явище когнітивним розвантаженням (cognitive offloading). Загалом ідеться про звичну річ: ми перекладаємо частину розумової роботи на зовнішніх помічників. Записуємо список покупок, щоб не тримати його в пам’яті. Зберігаємо номери в телефоні, щоб не вчити їх напам’ять.

Біда в тому, що з генеративним ШІ таке розвантаження стає дедалі поширенішим. А воно, як показують дослідники, може підточувати саме те, за що таких фахівців цінують: уміння критично мислити, фантазувати й знаходити нестандартні рішення. Це трохи схоже на навігатор у смартфоні. Якщо роками їздити лише за його підказками, можна так і не запам’ятати дорогу до роботи.

То що ж, від ШІ краще відмовитися? Робота Монідіпи Тарафдар дає іншу відповідь.

Як шукали відповідь

Монідіпа Тарафдар — професорка Школи менеджменту Айзенберга (Isenberg School of Management) Массачусетського університету в Амгерсті. Вона вивчає, як штучний інтелект змінює інтелектуальну працю.

Разом із колегами Хаоюе Сюй (Haoyue Xu) та Юе Сюе (Yue Xue) дослідниця опитала 45 співробітників одного з державних університетів США. Усі вони користувалися генеративним ШІ у своїй основній роботі:

• придумували нові ідеї;
• розв’язували складні проблеми;
• розробляли нові рішення.

Науковці не обмежилися інтерв’ю. Вони також проаналізували запити (промпти) учасників і відповіді ШІ в їхніх багатокрокових діалогах. Це коли людина не задовольняється першою відповіддю, а уточнює, перепитує й доопрацьовує результат.

Результати представлено в матеріалах Американської конференції з інформаційних систем (Americas Conference on Information Systems, AMCIS 2026).

Тертя замість згоди

Головний висновок виявився неочевидним. Коли люди навмисно використовують ШІ, щоб він сперечався з їхніми ідеями, вони можуть значно покращити свою роботу. Автори називають це створенням «тертя». Схожі результати раніше дало й інше дослідження — про співпрацю людей і ШІ під час оцінювання заявок на кредити.

Чому тертя корисне? Згадайте спортзал. М’язи міцнішають не від легких рухів, а тоді, коли доводиться долати опір. З мисленням схоже: нові ідеї з’являються, коли щось заважає думати по-старому.

Якщо попросити ШІ знайти інформацію, яка суперечить вашим думкам, він може показати незвичні погляди. Вони ламають звичну логіку і підштовхують до нових здогадок.

Є й ще одна причина. ШІ-моделі швидко «звикають» до того, як конкретна людина формулює запити і як сприймає відповіді. Далі вони подають інформацію відповідно до цих патернів (patterns), тобто сталих звичок користувача. Без тертя розмова з ШІ ризикує перетворитися на розмову з дзеркалом.

Незадоволені клієнти, яких не існує

Ось як це виглядало на практиці. Один з учасників дослідження, фахівець з маркетингу, мав справу з продуктом, який тільки розробляли. Це була сертифікаційна програма з бухгалтерського обліку — навчальний курс, після якого слухачі отримують сертифікат.

Він попросив ШІ створити віртуальних клієнтів. Причому не будь-яких, а з такими характерами й уподобаннями, через які продукт їм не сподобався б.

Критика від цих вигаданих покупців розкрила побажання, про які фахівець з обліку, що розробляв програму, навіть не подумав. Наприклад, пояснювати кожен принцип на кількох кейсах (практичних прикладах) із різних галузей, а не з однієї.

Інший учасник, адвокат, попросив ШІ знайти маловідомі юридичні лазівки. А тоді — поміркувати, як компанії могли б ними скористатися. Так спливли непередбачувані, але цілком реалістичні сценарії неетичної поведінки працівників, яку дуже важко помітити.

По суті, обидва фахівці запросили собі «адвоката диявола». Так називають того, хто свідомо обстоює протилежну позицію, щоб перевірити вашу на міцність.

Коли ШІ заводить на незнайому територію

Досліджувати несподівані й протилежні ідеї від ШІ буває незатишно. Можна відчути розгубленість. Тому Монідіпа Тарафдар радить спиратися на власну експертизу і ставити під сумнів неочікувану інформацію від машини.

Добрий приклад — науковець, який займається дослідженням операцій і працює з ланцюгами постачання. Дослідження операцій — це галузь, що за допомогою математики шукає найкращі способи організувати складні процеси. А ланцюг постачання — це весь шлях товару від сировини до полиці магазину.

ШІ запропонував йому обчислювальні програми із зовсім інших сфер: обробки сигналів і бездротового зв’язку. Для науковця вони були новими. Але він добре розумівся на моделюванні мереж постачання, тож побачив, як їх пристосувати. У підсумку він створив сильнішу власну програму.

Інше дослідження, до якого Монідіпа Тарафдар не була причетна, дійшло схожого висновку щодо авторів творчих текстів. Вони пишуть краще, коли використовують ШІ як співрозмовника, на якому перевіряють ідеї. А от коли доручають йому писати замість себе, результат гірший.

Один предмет — багато ракурсів

ШІ допомагає також подивитися на тему з різних боків і глибше її зрозуміти.

Один із науковців, які брали участь у дослідженні, працював з певним поняттям. Він розпитував ШІ про статті в наукових журналах, де те саме поняття використовували в зовсім інших умовах. Так він краще розібрався в ньому. Це схоже на те, як роздивляються скульптуру, обходячи її довкола: з кожного боку видно щось нове.

Юристка не зупинилася на посиланнях на справи, які запропонував ШІ. Вона попросила навести ще й різні типи показових справ. Це допомогло їй до кінця зрозуміти первинну справу і написати ґрунтовний юридичний меморандум.

Що можуть зробити керівники

Монідіпа Тарафдар переконана: керівники організацій можуть заохочувати працівників складати запити, які створюють тертя.

Найпростіший спосіб — писати промпти, які не підтакують думкам людини, а кидають їм виклик. Крім того, працівники можуть перевіряти відповіді ШІ, спираючись на власні знання, досвід і професійну етику. Іноді так з’ясовується, що відповідь хоч і правильна за фактами, але геть не оригінальна.

Також варто запускати ініціативи, де працівники обмінюються досвідом і знахідками. Можна проводити регулярні зустрічі під керівництвом робочих груп із ШІ, до яких входять люди з різних відділів. Або під керівництвом «чемпіонів ШІ» (AI champions) — колег, які вже добре освоїли ці інструменти. Такі зустрічі допомагають встигати за ШІ-сервісами, які стрімко змінюються.

Не менш важливі ресурси для навчання. Допомагають внутрішні інтенсиви з ШІ (boot camps) і практичні семінари. Їх ведуть експерти чи досвідчені користувачі, і там пояснюють, що ці інструменти вміють, а чого — ні.

Одна професорка, яка очолює ініціативу щодо використання ШІ у викладанні, придумала внутрішні змагання. Призи отримували професори, які успішно пройшли такі інтенсиви.

Ще один інструмент — «пісочниці» для ШІ (AI sandboxes). Це безпечне закрите середовище, де працівники можуть експериментувати й учитися користуватися ШІ. Як у дитячій пісочниці: можна будувати й руйнувати, і нічого справжнього не зламаєш.

Як додати тертя у власну роботу з ШІ

Найпростіше — взяти за зразок прийоми учасників дослідження:

• попросити ШІ уявити людей, яким ваша ідея чи продукт не сподобається, і пояснити чому;
• попросити знайти слабкі місця і лазівки, якими хтось міг би скористатися;
• попросити приклади того самого поняття в зовсім інших умовах чи галузях;
• перевіряти відповіді власними знаннями, особливо коли вони вас дивують.

Головна думка Монідіпи Тарафдар звучить як парадокс. Коли ви додаєте тертя, здається, ніби ШІ починає працювати проти вас. Але, як показує нове дослідження, насправді саме тоді він працює на вас.

Раніше ми писали:

• Чому дуже точний штучний інтелект може зробити нас дурнішими
• Чи змушує штучний інтелект нас усіх думати однаково
• Штучний інтелект не забирає роботу. Він її переписує