Школи без смартфонів: учні вчаться трохи краще — дослідження Гарварду
Тиждень-два додаткових уроків на рік — приблизно такий виграш дає учням сувора заборона смартфонів у школі. Це приблизно половина того, що американські школярі щороку втрачали в навчанні з 2013 року. Саме тоді смартфони почали стрімко поширюватися серед підлітків. До такого висновку дійшли дослідники з Гарварду. Про їхню роботу — перше велике дослідження шкільних заборон у масштабах усіх США — 17 листопада розповів Harvard Gazette, офіційне видання Гарвардського університету.

Смартфону майже 20 років: що за цей час сталося з навчанням
У січні 2027 року мине 20 років відтоді, як Стів Джобс (Steve Jobs) уперше показав iPhone зі сцени в Сан-Франциско. За опитуваннями дослідницького центру Pew (Pew Research Center), уже майже десять років доступ до смартфона має практично кожен американський підліток.
Harvard Gazette наводить показовий графік. iPhone представили 2007 року, а з 2018-го смартфон мають майже всі підлітки США. І що більше підлітків мали смартфони, то нижчими ставали результати восьмикласників у головному загальнодержавному тесті.
Проте вплив смартфонів на навчання вчені почали вивчати лише зараз, хоча весь цей час результати американських учнів у тестах падали — щороку, починаючи з 2013-го.
Падали вони приблизно на дві сотих стандартного відхилення на рік. Що це означає? Стандартне відхилення показує, наскільки зазвичай результат окремого учня відрізняється від середнього. Дві сотих такої відмінності — зовсім крихта. Але за десять років таких крихт набирається вже дві десятих.
Дослідники називають це «повільним витоком» (slow leak). Уявіть колесо велосипеда з крихітним проколом. Сьогодні їхати можна, завтра теж, а за місяць колесо вже зовсім спущене.
За словами одного з авторів дослідження Томаса Кейна (Thomas Kane), схожий спад помітний і в багатьох країнах Західної Європи та в Канаді — особливо в читанні. А найбільше, як зауважує автор Harvard Gazette Макс Ларкін (Max Larkin), постраждали учні, в яких результати і так були найнижчими.
Природний експеримент навпаки: як вчені шукали відповідь
Томас Кейн — економіст, який досліджує освіту. Він науковий керівник Центру досліджень освітньої політики (Center for Education Policy Research, CEPR) при Гарвардській вищій школі освіти (Harvard Graduate School of Education).
Смартфони — не єдине можливе пояснення спаду. Ще пару років тому Томас Кейн вважав головною причиною інше: американські школи стали менше відповідати за результати тестів своїх учнів. Але спад відбувся в багатьох країнах одночасно, і самими лише американськими правилами його не пояснити. Тому вчені вирішили перевірити, як на навчання впливає користування телефонами в школі.
Момент, коли смартфони з’являлися в класах, дослідники пропустили. Тоді ніхто не вивчав, як поява телефонів позначилася на кожній окремій школі. Тепер у науковців є другий шанс: в одному штаті за іншим школи масово запроваджують заборони.
Вчені називають таку ситуацію природним експериментом. Дослідникам не треба нічого влаштовувати: саме життя ділить школи на дві групи — із забороною і без. Залишається порівняти. Тільки цього разу все відбувається у зворотний бік: раніше телефонів у класах ставало дедалі більше, а тепер їх звідти прибирають.
З 2025 року понад половина американських штатів запровадила ту чи іншу заборону. Одні — на весь шкільний день, «від дзвоника до дзвоника» (bell-to-bell). Інші — лише на час уроків. Ще деякі обрали власні правила.
Дослідження «Школи без телефонів і зростання успішності: аналіз на рівні окремих учнів» (Phone-Free Schools and Achievement Growth: A Student-Level Analysis) підготувала Елізабет Берланд (Elizabeth Burland) з колегами. Це перша робота ініціативи «Штати ведуть штати» (States Leading States Initiative), що діє при CEPR. Штати, де заборони запровадили ще до 2025/26 навчального року або де діють особливі, не схожі на інші правила, до аналізу не потрапили.
Тиждень-два навчання щороку: це багато чи мало
Після запровадження заборони учні почали швидше просуватися в навчанні — приблизно на одну соту стандартного відхилення за рік. Це так, ніби до навчального року додали від одного до двох тижнів уроків.
Якщо порівнювати з іншими способами допомогти учням — скажімо, із заняттями з репетитором, — одна сота виглядає скромно. Та є нюанс. Одна сота — це приблизно половина тієї крихти, яку учні щороку втрачали з 2013 року. Тобто заборона латає половину проколу в нашому колесі.
Дослідники очікують, що невеликі щорічні виграші теж накопичуватимуться з часом — так само, як колись накопичувалися дрібні втрати.
Отже, заборона — не швидкий спосіб залатати «повільний виток». Але якщо вона достатньо сувора, то, схоже, стримує постійні втрати в навчанні. А з часом результати учнів можуть потроху зростати, а не танути.
А чи однаково заборона допомагає всім учням?
Кому заборона допомагає найбільше
Томас Кейн пропонує уявити двох дітей. Один починає навчальний рік із високими балами, інший — із низькими. Чи отримає слабший учень від заборони значно більше? Дослідження цього не показало. Натомість вчені помітили інше, трохи несподіване.
Серед усіх учнів — незалежно від початкового рівня — є група, в якої за рік помітно погіршувалися результати з читання. Заборона, схоже, це погіршення зупиняє.
Одне з можливих пояснень: деякі діти просто легше відволікаються. Забери в них телефон — і великих провалів не буде. Батькам кількох дітей це, мабуть, знайомо, каже Томас Кейн. У нього двоє синів, обидва вчаться досить добре. Проте один відволікається значно легше, ніж інший.
Телефон удома: можливо, головна проблема там
Томаса Кейна дуже цікавить ще одна здогадка. Деякі опитування вказують, що учні з низькими результатами проводять у соцмережах поза школою набагато більше часу, ніж інші. Тож обвал результатів серед найслабших учнів може бути пов’язаний радше з телефоном удома, ніж у школі. Даних, щоб це перевірити, поки немає. Але науковець хотів би це дослідити.
Макс Ларкін зауважує: смартфони впливають на мозок і дорослих, і дітей не лише тоді, коли ми ними користуємося. Вони розпорошують увагу. А ще розробники навмисно зробили їх такими, щоб запускати швидкі «дофамінові петлі». Дофамін — речовина в мозку, пов’язана з відчуттям винагороди. Отримав лайк, нове відео чи повідомлення — мозок відчуває маленьку нагороду й хоче ще. Так коло й замикається. З часом через це, можливо, стає важче читати серйозні тексти — як-от «Ромео і Джульєтту» чи «Ловця у житі».
Томас Кейн погоджується. Навіть якщо шкільна заборона дає певний виграш, думки про телефон, можливо, однаково залишаються в голові. Учень може думати про відео на YouTube, які дивився напередодні ввечері. Або про сварку в Snapchat о десятій вечора. Якщо забрати телефон на уроках, це нікуди не зникне.
Цілком можливо, що користування телефоном поза школою важить більше — особливо для учнів із нижчими результатами. Якщо вони сидять у телефоні по три-чотири години поспіль уночі, легко уявити, що це позначається і на наступному шкільному дні.
Прикро, каже Томас Кейн, що компанії, які володіють соцмережами, точно знають, скільки часу учні проводять на їхніх платформах. Але ці дані ніколи не зіставляли з успішністю конкретних учнів. Тут постають і питання приватності. Проте, на думку науковця, дані можна звести докупи й знеособити — тобто прибрати все, за чим можна впізнати конкретну дитину.
Телефон під замком: скільки це коштує
Для одного з видів заборони, які вивчали науковці, школам знадобилася нова технологія — але зовсім іншого роду. Це чохли Yondr — сумочки з неопрену, матеріалу, з якого шиють гідрокостюми. Учні замикають у них телефони на весь шкільний день.
За оцінкою дослідників, такі чохли коштують близько 425 доларів на клас. Чи варті вони цих грошей? Томас Кейн відповідає: якщо йдеться про тиждень-два додаткового навчання на рік — то, ймовірно, так.
Чи дорожче було б здобути цей час навчання якось інакше? Для порівняння: у розрахунку на одного учня чохли коштують приблизно п’яту частину того, що припадає на нього з учительської зарплати. При цьому до вчительських витрат тут навіть не додано утримання шкільної будівлі.
Висновок Томаса Кейна такий: ефект відносно невеликий, але він дорівнює приблизно половині щорічних втрат тих років, коли смартфони ставали всюдисущими. І як на свою ціну, це вигідний спосіб додати учням тиждень-два навчання.
Що вчені називають «суворою» забороною
Чохли дали такий самий ефект, як і інші «суворі» заборони. Дослідники зарахували до суворих три варіанти:
- телефони замикають у чохлах;
- телефони зберігають в одному спільному місці в школі;
- телефони взагалі не можна приносити на територію школи.
Чохлам приділили особливу увагу з простої причини: компанія Yondr поділилася даними, які школи і коли їх запроваджували.
Є й інші рішення. Одна компанія розробила застосунок, який учень встановлює на свій телефон. Застосунок визначає, коли телефон опиняється на території школи. Поки учень там, на телефоні працює лише звичайний телефонний зв’язок, а все інше вимкнено. Томас Кейн упевнений, що з’являться й інші підходи.
Головна ідея суворої заборони — не покладатися на те, що за нею стежитимуть учителі. Хтось із них неминуче буде поблажливішим за інших. А ще — не спокушати учнів. Коли телефон лежить у рюкзаку, до нього всього пів секунди.
Чи посилюється ефект із роками
Більшість заборон відносно нові. Макс Ларкін звертає увагу на одну обнадійливу деталь дослідження. У школах із чохлами результати з читання на другий рік заборони, схоже, зросли ще більше, ніж на перший.
Утім, Томас Кейн застерігає: статистично значущої різниці між першим і наступними роками поки немає. Простіше кажучи, ця різниця може бути випадковою.
Ще одна проблема — шкіл, де заборона діє вже третій чи четвертий рік, поки замало. З кожним роком даних більшатиме. Тоді стане зрозуміло, чи ефект лишається незмінним, зростає чи слабне.
Тож чи варто чекати, доки наука дасть остаточну відповідь?
Що радить Томас Кейн
Зараз, за словами Макса Ларкіна, американські батьки дуже стривожені й навіть розлючені через технології в шкільних класах. Цього року компанія Meta, якій належать фейсбук та інстаграм, погодилася виплатити штатам 17 мільярдів доларів, щоб не доводити до кінця судову справу. Позов штатів стосувався збору даних і дизайну застосунків, який формує залежність.
Представляючи дослідження, Томас Кейн закликав штати спрямувати частину цих грошей на подальше вивчення того, як технології впливають на навчання.
Що він порадив би штату на кшталт Массачусетсу, де немає заборони на рівні всього штату? Дві речі:
- усім школам — запровадити якусь форму суворої заборони телефонів на весь навчальний день;
- штатам — запросити в соцмереж дані про те, як учні користуються ними поза школою.
Такі дані допоможуть з’ясувати, чи справді є підстави для загальної тривоги. Через цю тривогу вже ухвалюють рішення, хоча доказів для них не завжди достатньо. Томас Кейн гарантує: у цих даних знайдуться сюрпризи.
Наприклад, може виявитися, що головна проблема — нічне сидіння в телефоні, яке збиває сон і цим шкодить навчанню. Тоді потрібні одні правила. А якщо шкодить загальний час у телефоні, через який притуплюється увага, — зовсім інші.
Тож, на думку Томаса Кейна, не варто ухвалювати рішення навмання. За угодою Meta зобов’язалася ділитися даними. Дослідники, зокрема, намагаються подбати, щоб ці дані допомогли відповісти хоча б на деякі з цих питань.
Раніше ми писали
- Будда, стоїки і смартфони: Джонатан Гайдт про щастя
- Як ШІ покращує домашки, але руйнує знання учнів
- Спершу зрозуміти, потім відчути: як малюки вчаться емпатії
Матеріал підготовлено за допомогою ШІ-інструментів: моніторингу офіційних джерел, верифікації фактів, пошуку дублів і перевірки правопису. Опубліковано після перевірки редакцією.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →Наші проєкти
Безкоштовні медіа й сервіси для мешканців міст
Перевіряємо чутки, що ширяться київськими Telegram-каналами, і показуємо, що підтвердилося, а що — ні. Зведення двічі на день.
- Мапа подій КиєваОбстріли, ДТП, кримінал і аварії за добу
- Дороги і мостиРемонти й перекриття, зокрема після атак
- Трекер судових справЗабудова, корупція, міське майно — засідання і рішення
- DeepstrikeМапа ударів Сил оборони по РФ і ТОТ
- Закони тижняЩо змінюється для киян
- Мережа міських медіаскороДніпро, Вінниця, Тернопіль, Хмельницький








