Найбільший страх виявився неправильним

Ще рік тому здавалося, що штучний інтелект от-от почне масово звільняти людей. Заголовки обіцяли: бухгалтери, юристи, копірайтери — усі опиняться без роботи. Але дослідники вирішили спитати найпростіше: що насправді відбувається на робочому місці прямо зараз?

Щоб відповісти чесно, вони зібрали докази одразу з п’яти джерел. Команду очолив Центр соціології людей і машин (SOHAM) — спільна лабораторія Trinity College Dublin та Technological University Dublin. Опитали 487 працівників у різних галузях. Провели два приховані експерименти на 421 учаснику — про них нижче.

Ще поговорили з 32 керівниками компаній. І проаналізували 48 офіційних документів про ШІ з Ірландії, Євросоюзу та Великої Британії. Це схоже на детектива, який не вірить одному свідку. Він звіряє покази п’ятьох людей, що бачили подію з різних кутів.

Дослідження зовсім свіже. Його представили в Дубліні 10 вересня 2026 року, в офісі компанії Workday. Це американський розробник корпоративного програмного забезпечення, який і профінансував посаду професора Яссері.

Як насправді ірландці користуються ШІ сьогодні

Цифри опитування руйнують одразу два міфи. Перший міф: ШІ ще нікого не торкнувся. Насправді 47,4% працівників відкривають ШІ-інструмент щодня. А якщо додати тих, хто робить це через день, вийде майже двоє з кожних трьох опитаних.

Другий міф: якщо людина щодня користується ШІ, вона вже не може без нього обійтися. Тут дослідження каже протилежне. 40,9% опитаних кажуть, що взагалі не відчувають залежності від технології. Для більшості ШІ — це як калькулятор у телефоні: користуєшся щодня, але життя без нього не зупиниться.

Довіра до штучного інтелекту виявилася обережною. Лише 1,2% працівників довіряють відповідям ШІ завжди, без перевірки. Натомість 39,2% довіряють лише «часом». Ще 28,5% — «здебільшого», але все одно перевіряють написане.

На кожну сотню працівників лише один-два готові повністю покластися на відповідь бота. Решта звіряють її з реальністю, як школяр звіряє підказку з відповіддю в кінці підручника.

А ось із навчанням — проблема. 64,7% працівників кажуть, що впевнено або дуже впевнено користуються ШІ-інструментами. І 69% готові адаптувати свої навички під нову технологію.

Але формальне навчання від роботодавця чи на курсах пройшли лише близько 30% опитаних. Більшість вчилася сама — за відеоуроками чи методом проб і помилок. Виходить, ніби людина навчилася водити машину по відео на YouTube, а іспит на права так і не здала.

Хто дозволяє, а хто мовчки забороняє

Тут виявилася ще одна прогалина. Лише 16% працівників можуть вільно користуватися будь-яким публічним ШІ-інструментом без обмежень. Інші або мають чіткі обмеження, або взагалі не знають, яка політика в їхній компанії. Аж 13,6% опитаних щиро зізналися: вони не в курсі правил.

Це породжує явище, яке керівники компаній у своїх інтерв’ю назвали «тіньовим ШІ». Люди тихцем користуються публічними чат-ботами на особистих пристроях для робочих задач, які здаються їм нудними чи неефективними. Формально це може порушувати політику компанії щодо конфіденційних даних. Але заборонити це складно, коли працівникові простіше відкрити чат-бот, ніж чекати офіційного дозволу.

А чи знаєте ви, чи дозволяє ваша компанія користуватися ШІ, і чи читали коли-небудь цю політику самі?

Дослідники також спитали, що заважає людям користуватися ШІ активніше. На першому місці — недовіра до результатів роботи бота, 20% відповідей. Далі — тривога за захист даних і конфіденційність, 17,6%. І лише потім — брак навичок чи часу на навчання.

Таємний експеримент: що люди роблять, коли думають, що це не насправжки

Найцікавіша частина дослідження — не опитування, а два приховані експерименти. Учасникам, усього 421 людина, показували вигадану робочу ситуацію. Науковці називають це «віньєткою» — короткою історією-сценарієм. Учасників просили відповісти, як би вони вчинили.

Так можна побачити не те, що люди кажуть про ШІ, а те, як вони реально його оцінюють. Особливо коли думають, що відповідають лише на гіпотезу.

У першому експерименті людині показували одну з двох робочих задач. Написати лист колегам або опис товару для клієнта. А ще — одну з трьох версій дозволу на ШІ.

Перша: офіційно як редактор тексту. Друга: офіційно як генератор готового варіанту. Третя: неофіційно, всупереч політиці компанії.

Тип задачі майже не вплинув на відповіді. А ось дозвіл вплинув сильно. Коли використання ШІ описували як «неавторизоване», люди значно рідше казали, що скористалися б ним. Виявляється, працівників турбує не сам факт користування ботом, а те, чи дозволено це робити.

А коли учасників питали, хто винен, якщо ШІ помилиться і це нашкодить, — результат здивував навіть дослідників. На перше місце люди найчастіше ставили самих себе. Тільки потім — компанію-розробника ШІ, далі — спільну відповідальність. І в останню чергу — свого роботодавця.

Тепер уявіть: якщо ШІ на вашій роботі схибить — хто мав би відповідати найбільше: ви, розробник ШІ чи роботодавець?

У другому експерименті учасникам розповідали про вигаданого колегу «Особу А». Ця людина або добре, або погано виконує роботу. І по-різному користується ШІ: навчаючись через нього, сліпо покладаючись, обережно перевіряючи або взагалі його не використовуючи.

Найбільше на оцінку компетентності впливала, звісно, сама якість роботи. Але важив і спосіб користування ШІ. Колегу, який «сліпо» довіряв відповідям бота, оцінювали гірше за того, хто взагалі не користувався ШІ. Навіть якщо результат роботи був однаковим.

ШІ-штраф: чому визнавати користування ботом буває невигідно

Тут дослідники підтвердили ще одну несподіванку, яку раніше зафіксували й інші науковці. Її назвали «штрафом за визнання користування ШІ».

Працівники, які чесно кажуть, що використали бота, часто отримують нижчу оцінку довіри та компетентності від колег. Гірше, ніж ті, хто просто змовчав. У деяких дослідженнях це навіть позначалося на розмірі винагороди.

Виходить парадокс. Компанії хочуть прозорості щодо ШІ. А співробітники за цю саму прозорість соціально розплачуються.

Пастка підсилення: коли ШІ непомітно забирає навички

Науковці описують ще один ризик — «пастку підсилення». Це коли компанія отримує швидкий виграш у продуктивності, бо працівники активно спираються на ШІ. Але тихо втрачає власну експертизу, яка й забезпечувала якість у довгостроковій перспективі.

Уявіть, що ви роками їздите за навігатором. І одного дня помічаєте, що більше не пам’ятаєте дороги до власного офісу без телефона в руці. З професійними навичками працює так само. Якщо ШІ завжди готує перший чорновий варіант, людина рідше тренує вміння сформулювати думку з нуля.

Схожу пастку компанія Workday назвала «податком на ШІ». Працівники нібито заощаджують час на створенні тексту чи звіту. Але частину цього часу все одно витрачають на перевірку та виправлення помилок.

За даними дослідження, виграють ті організації, що вкладають зекономлений час у розвиток навичок команди. А не ті, що просто додають людям нові завдання.

Чому маленькі компанії пасуть задніх

Вигоди від ШІ розподіляються нерівномірно. З-поміж опитаних 39% працюють у компаніях-гігантах з понад тисячею співробітників, ще 16,4% — у великих компаніях. Такі організації мають ресурси на навчання персоналу, якісні дані та фахівців з управління ризиками.

Малий і середній бізнес, навпаки, часто швидший на підйом і гнучкіший в експериментах. Але має менше грошей на навчання, гірший доступ до якісних даних і слабший захист від помилок. Дослідники порівнюють це з різницею між моторним човном і океанським лайнером у шторм. Човен маневрує швидше, але саме лайнер має запас плавучості, якщо щось піде не так.

Різниця помітна й між галузями та ролями. У сферах, що спираються на знання — технології, аналітика, консалтинг, — люди користуються ШІ активніше й почуваються впевненіше. У традиційних галузях і менших організаціях впровадження йде значно нерівномірніше.

Що буде з робочими місцями у світі

Ірландське дослідження — це знімок сьогодення. А що кажуть глобальні прогнози? За оцінками Всесвітнього економічного форуму, до 2030 року технологічні й економічні зміни можуть торкнутися 22% робочих місць у світі. Це приблизно кожне п’яте.

Роботодавці по всьому світу очікують появи 170 мільйонів нових посад і зникнення 92 мільйонів старих. Порахуйте самі: 170 мінус 92 — це плюс 78 мільйонів робочих місць на планеті, а не мінус. Водночас 39% наявних навичок працівників можуть застаріти або суттєво змінитися.

Але за глобальними цифрами ховаються локальні наслідки. Ірландський Економічний і соціальний дослідницький інститут (ESRI) змоделював свій сценарій для Ірландії. За головним сценарієм прогнозу приблизно 7% нинішніх робочих місць можуть зникнути. А ті, хто залишиться на роботі, отримають скромне підвищення зарплати завдяки продуктивності.

Але середній дохід домогосподарств при цьому може трохи знизитися. А нерівність — трохи зрости, бо втрати від скорочення робочих місць компенсуються новими прибутками не повністю. Дослідники наголошують: це модельований сценарій, а не пророцтво. Результат сильно залежить від того, як компанії та уряди діятимуть найближчими роками.

П’ять порад, які дає дослідження

Наостанок автори звели свої висновки у практичні поради — окремо для компаній, освітніх установ і держави. Ось головне з них:

• Не просто «пробувати» ШІ на окремих задачах, а перебудовувати під нього реальні робочі процеси.
• Навчати людей на практиці, під час справжніх завдань, а не загальними курсами «про ШІ взагалі».
• Прописати чіткі правила: які інструменти дозволені, які дані не можна вводити в чат-бот і хто відповідає за результат.
• Створити «безпечні майданчики» для експериментів із новими інструментами, щоб люди не йшли в «тінь».
• Вимірювати не лише швидкість роботи ШІ, а й час, витрачений на перевірку та виправлення його помилок.

Чому це важливо знати

Головний висновок дослідників — не в тому, скільки саме робочих місць з’явиться чи зникне. А в тому, що перемагатимуть не компанії з найпотужнішим ШІ, а ті, хто вміє «підігнати розмір» технології під конкретне завдання. Мойра Гант (Máire Hunt), директорка Technology Ireland DIGITAL Skillnet, сформулювала це одним реченням. «Користуватися ШІ й отримувати від нього реальну бізнес-цінність — це дві абсолютно різні речі».

Для звичайного працівника це означає простий практичний висновок. Варто не просто вміти натиснути кнопку «згенерувати». А розуміти, коли перевіряти результат і коли довіряти власному досвіду більше за підказку бота. І коли краще відмовитися від допомоги ШІ заради власного навчання.

Дослідники Trinity College Dublin обіцяють і далі стежити за ірландським ринком праці. А поки що головний урок цього дослідження простий: штучний інтелект поки не замінює людей на роботі. Він змінює саму роботу — задачу за задачею, рішення за рішенням.

Раніше ми писали

• GPT-5 прогнозує зникнення 20 професій до 2050 року
• ChatGPT Work: 20 мільйонів людей найняли собі ШІ-колегу
• Дослідження Стенфорда: як штучний інтелект трансформує ринок праці