Фальшивий протест: як у TikTok скликали погром у Барселоні
Уявіть: у TikTok ви бачите заклик вийти на протест за кращі державні школи. Скануєте QR-код і потрапляєте в приватний чат, де говорять не про освіту, а про грабунок. Таку картину побачила Барселона 24 жовтня. Про це розповідає Сара Гарсія Сантамарія (Sara García Santamaría) у виданні The Conversation. Вона дослідниця журналістики з Валенсійського університету (Universitat de València). Ніч закінчилася 130 затриманими. Розбираємо, як із кількох акаунтів і плакатів зробили справжній безлад.

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Що сталося на площі Каталонії
24 жовтня в центрі Барселони, на площі Каталонії (Plaça Catalunya), зібралися десятки студентів. Частина молоді була в масках. Вони розбивали вітрини магазинів і билися з поліцією.
Підсумок ночі такий:
- 130 затриманих;
- 76 із них неповнолітні;
- 14 поранених поліцейських.
76 із 130 — це майже шість із кожних десяти затриманих.
Площа розташована поруч із наметовим містечком активістів, які борються за право на житло. Проте доказів зв’язку між двома рухами немає. Мер Барселони Жауме Кольбоні (Jaume Collboni) прямо визнав цей факт.
Як «протест» зібрали в TikTok
Збори просували близько 20 TikTok-акаунтів, пов’язаних з анонімною платформою Blocus. Вони закликали молодь збиратися в різних містах Іспанії. Публічно ці акаунти відлунювали французький студентський рух і кликали на подібну акцію на площі Каталонії.
Це схоже на театральну декорацію. На фасаді висить афіша законної мобілізації, а за лаштунками — зовсім інші цілі. Так, за оцінкою авторки, барселонський «протест» 24 жовтня був сфабрикований: він видавав себе за законну мобілізацію, але приховував інші цілі. Насильство, однак, було справжнім.
Потім акаунти, які скликали людей, видалили разом з усіма їхніми дописами. Але чи зникає задум разом з акаунтом?
Не обов’язково. Це як наліпка на дверях: старі двері зняли, а наліпку перенесли на нові. Нові профілі вже використовують назву Blocus в Іспанії та інших країнах Європи. Вони організовують нові збори на 31 жовтня.
Іспанський сайт перевірки фактів Maldita знайшов заклики на Гелловін у кількох містах дев’яти європейських країн. Серед них Німеччина та Нідерланди. Частина плакатів пропонує мирні демонстрації. Інші відсилають до «Судної ночі» (The Purge) — фільму жахів 2013 року, де всі злочини на певний час стають легальними.

Спільний почерк плакатів
Акаунти, пов’язані з Blocus, мають спільні риси. Вони використовують плакати, створені штучним інтелектом, тобто намальовані нейромережею, а не художником. На плакатах схожі гасла й темні картинки палаючих вулиць. Така подача однакова в різних країнах.
Приклад — згенеровані ШІ плакати із закликом до «Молодіжної революції» (Youth Revolution) у Мадриді 24 жовтня. Їх показує RTVE Verifica.
Ці образи нагадують ультраправі антиіміграційні акції в Іспанії після кризи в Сеуті. На плакатах часто видно іспанський прапор. Поруч із ним бувають прапори Каталонії та Країни Басків.
Збіг естетики, часу й способу дії в різних країнах вказує на ширшу екосистему онлайн-мобілізації. Чи це лише цифрове наслідування, чи робота одного організатора, поки невідомо.
Фальшивий протест, справжні наслідки
Хто б його не координував, кадри з Барселони вже перетворили на політичну зброю. Іспанія й без того перебуває в напруженій передвиборній атмосфері. Тож політики дали різні пояснення.
- Лідер консервативної опозиції Альберто Нуньєс Фейхоо (Alberto Núñez Feijóo) звинуватив прем’єр-міністра Педро Санчеса (Pedro Sánchez) у тому, що той силоміць опирається передачі влади. «Втративши вулиці, вони хочуть їх підпалити», — заявив він.
- Ультраправа партія «Вокс» (Vox) вказала на ополчення Санчеса (militias). Вона назвала події ісламо-лівизмом (Islamo-leftism) і пов’язала насильство з іммігрантами першого й другого покоління.
- Речниця уряду Ельма Сайс (Elma Saiz) і кілька прогресивних лідерів сказали інше. На їхню думку, від хаосу виграють праві. Він відводить увагу від справжніх протестів і наметових містечок і може їх підірвати.
- Лівий каталонський політик Габріель Руфіан (Gabriel Rufián) пішов далі. Він прямо припустив, що заворушення організували ультраправі.
Чи є «російський слід»
Дискусія швидко набула геополітичного виміру. Преса й політики заговорили про можливе втручання ізраїльських чи російських сил. 26 жовтня міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес (José Manuel Albares) заявив, що ознак російського втручання в Барселоні немає.
Водночас Європейський союз попереджає про гібридні кампанії. Це поєднання зловмисної кіберактивності, іноземних маніпуляцій інформацією та втручання у вибори.
Інші країни мають свій досвід:
- У Франції незалежне розслідування не знайшло доказів, що іноземний гравець розпалив насильницькі протести. Проте воно задокументувало мережі, пов’язані з Росією. Вони підсилювали гнів і використовували заворушення.
- В Італії міністр оборони Гвідо Крозетто (Guido Crosetto) назвав заворушення в Мілані та інших містах формою гібридної війни. Міністр внутрішніх справ Маттео П’янтедозі (Matteo Piantedosi) заявив, що доказів маніпуляції з-за кордону немає.
Головне — не безлад, а розповіді, що за ним ідуть
Чи з’ясується згодом картина іноземного втручання, невідомо. Поки що результат — хаос, плутанина й недовіра.
Головний наслідок фальшивого протесту — не сам безлад, а розповіді, які за ним ідуть. Кадри грабунку можна подати як доказ небезпеки через імміграцію, провалу влади чи «хаосу в Європі». Чим більше таких кадрів ширяться мережею, тим міцніше протести пов’язують з насильством. Справедливі вимоги щодо житла й освіти тим часом зникають із заголовків.
Плакати обіцяли певну справу. Хаос дав багато тривожних картинок, які розлетілися соцмережами й медіа, як лісова пожежа. Це підживлює атмосферу страху, що може вирішально змінити громадську думку у політично вирішальний момент. На момент виходу оригінальної статті до загальних виборів в Іспанії лишалося п’ять тижнів.

Медіаменеджер і автор-фрілансер з 1991 року. Займається креативним продакшном та розвитком медіа.
Усі статті автора →







